Дюра Варґа

ЖИВОТ И ТВОРЧОСЦ ЯШИ БАКОВА*

„Кажди язик хторим народ бешедує, ма право на живот, так исце як  и людзе цо на тим язику бешедую”.                                  Др  Гавриїл Костельник

 

    Яша (Яким) Баков, професор (Дюрдьов, 9. XII 1906), спада медзи найзаслужнєйших просвитно-културних и спортских роботнїкох. Як професор сербского и французкого язика робел тринац роки, а главну часц свойого роботного вику препровадзел як спортски роботнїк. По спортскей дїялносци и посцигнутих успихох, окреме у обласци лєгкей атлетики, бул познати у цалей нашей жеми, та и за єй гранїцами. Робел у Славонскей Пожеґи, Копривници, Сомборе, Руским Керестуре, Новим Садзе, Сараєве, Панчеве и Беоґрадзе. Остатнї роки своєй спортскей дїялносци знова препровадзел у Новим Садзе дзе закончел свою животну драгу 21. октобра 1974. року.      
       
    У Войводини, oд октобра 1944. року ... од першого дня ошлєбодзеня бул оможлївени и подпомагани културно-просвитни розвой каждей националносци на своїм язику. Вшадзи були сновани културно-уметнїцки дружтва, отверани основни, а у векших местох и стреднї школи. Так у Руским Керестуре, 25. фебруара 1945. року була отворена перша наша стредня школа – ґимназия з руским виучуюцим язиком у нашей дотедишнєй двасторочней историї у тим краю. На поволанку Управи до ґимназиї ше уписали школяре нє лєм зоз Руского Керестурам алє и зоз шицких наших местох, котри були змесцени у интернаце. У школи требало нагло обезпечиц наставнїкох и други условия пре цо успишнєйше ученє школярох. Главна часц поволаних просвитних роботнїкох ше одволала на поволанку Управи ґимназиї, а медзи нїма бул и Яша (Яким) Баков, професор. Пришол дзечнє „медзи своїх”, гоч у тедишнї час мал можлївосци робиц у городских стредкох, а то значи и у вельо лєпших животних и роботних условийох.

    У ґимназиї проф. Баков преподавал вецей предмети. О його роботи, як викладача у класи, у урядовим школским звиту Гавриїла Г. Надя, тедишнього директора, написане: „Як професор бул вше добре порихтани, а знаня мал тиж надосц и мал найвекше число предметох. Бул поет по природи, мал у себе вельо енерґиї, одушевйовал велїх и знал буц толерантни собешеднїк, гоч ше нє складал з дачиїм думаньом.”

    О проф. Баковови и о його способе обходзеня зоз школярами инж. Штефан Чакан у своїх здогадованьох, медзи иншим призначел: „Баков, як педаґоґ, бул у колективе борец процив школского формализма, алє ше нєсебично закладал за подполне витворйованє образовно-воспитних задаткох. Нє допущовал нїкому же би ше му мишал до роботи, бо насправди бул у велїх предметох найфаховши спомедзи нас”.

     У перших повойнових рокох у Войводини и у обласци културного живота зробени перши крочаї на обезпечованю цо лєпших условийох швидшого розвою шицких националних културох. Так 21. октобра 1945. року основана „Руска матка”, а з тей нагоди призначени тоти слова Яши Бакова: „Ми, Руснаци, снуєме „Руску матку” же би була чувар нашей бешеди. Ми сцеме бешедовац, писац и културно ше розвивац на своїм мацеринским язику”. Його патренє на язичне и националне питанє, ясно видзиме и зоз словох др Г. Костельнима, котри професор Баков припоминал: „Кажди язик хторим народ бешедує, ма право на живот, так исце як  людзе цо на тим язику бешедую”.

     Яша Баков бул и поета и на тим полю могол дац вельо вецей у нашей литератури як цо дал (висловел проф. Гавриїл Г. Надь). Дюра Латяк писал же Баков „...бул притаєни поетични бунтовнїк, котри поезию уселєл и там дзе нїкому нє пришло на розум. Йому найменєй були потребни писани стихи, узвичаєна форма же би виражел свойо поетични чувства. Вон их виражовал на каждим крочаю дїялносци...”, а др Юлиян Тамаш, медзи иншим визначел: „Проф. Баков знал же литература на першим месце уметносц словох, гоч вона и виражованє стварносци на чим ше у тедишнїм чаше окреме инсистовало, и же стил дава єдному тексту уметнїцки прикмети, а нє почитованє ґраматичних правилох єдного язика.”   

    Яша Баков бул єден з вельких познавательох шветовей литератури. Бул у преваги над велїма понеже могол найзначнєйши литературни дїла зоз шветовей литератури читац на ориґиналє прето же бешедовал и писал на штернац язикох, а ище даскелї хасновал у бешедней форми ... бул полиґлота такого обсягу яких було мало нє лєм у нашей жеми алє и ширше.

*

        Проф. Баков у спортскей явносци остал як самостойне поняце котре нє мож нї зоз чим поровнац. Його дїялносц цесно вязана за популаризованє атлетики и масовного спорту, алє як високо образовани чловек вон источашнє мал барз вальки вплїв на правилне нє лєм физичне, алє и духовне формованє младих людзох. Його дїялносц як спортского масовика и педаґоґа остала як найшветлєйша епизода у розвою атлетики у наших валалох, окреме у Руским Керестуре и керестурскей ґимназиї. Даскельо найталантованши атлетичаре нашей народносци у тедишнїм чаше посцигли барз замерковани резултати на змаганьох.

        О проф. Баковови остали написани велї репортажи, радио-емисиї и вецей филми. Остала нам до нашлїдства велька спортска и олимпийска леґенда о нїм, котра будзе жиц вично. Остали за нїм тисячи школяре спортисти, атлетичаре, державни репрезентативци и рекордере котри тото постали лєм дзекуюци йому.  
                                                                                   
.........................................

*Дюра Варґа: Яша Баков, Вибрани твори,
Руске слово, Нови Сад, 1983, 7-17 (виривки)