Дружтво за руски язик, литературу и културу основане 4. децембра 1970. року у Новим Садзе. Гоч Руснаци у Войводини и Сербиї маю вецей образовни, културни и други орґанизациї и институциї, робота Дружтва за руски язик, литературу културу, хторе ше анґажує насампредз на виучованю, науковим обробку и дальшим розвою и популаризованю руского литературного язика, у подполносци оправдує тридецецпейцрочне постоянє.
Основни напрямки роботи Дружтва, рушаюци од литературней творчосци и язичних здобуткох др Гавриїла Костельника, уж на початку дали професоре руского язика и литератури: Гавриїл Г Над, Микола М. Кочиш, писателє Василь Мудри и Дюра Папгаргаї вєдно зоз другима сотруднїками и фаховцами у обласци язика и литератури.
Уж идуцих року коло сновательох: Миколи М. Кочиша, Гавриїл Г. Надя, Дюри Варґи, Дюри Папгаргая, Миколи Москаля, Любомира Рамача, Симеона Сакача, Мариї Горняк, Янка Раца, Мариї Чакан, Штефана Чакана, Миколи Кучмаша, Еуфемиї Надь, Юлияна Папа, Ирини Гарди, Владимира Гаргая, Мариї Вадаски, Юлина Рамача, Ивана Терлюка и Мирона Будинского ґу Дружтву приступели понад 200 члени. Року 1980. Дружтво мало 380 порядних членох, на початку 1992. рока 525, а 2005. тото число виноши 923. У Дружтве ше находза и понад 50 почесни и помагаюци члени - почитователє руского язика, медзи хторима познати слависти и русинисти з нашей жеми и иножемстве.
Перших рокох Дружтво ше анґажовало на ришованю питаньох язика хтори ше зявйовали у пракси руских школох, информативнох гласнїкох и прекладательних службох, а источашнє орґанизовани и совитованя з обласци нормованя руского язика и литератури. Окремна улога була пошвецна пририхтованю и видаваню капиталних дїлох, перше фондом за наукови обробок рукого язика, а потим и у видавательней активносци Дружтва.
Дзекуюци праве дїялносци Дружтва - руски язик у велькей мири систематизовани, а прекладательни служби, средства информованя и други видавательни орґанизациї вельо лєпше функционую дзекуюци першенствено помоци хтору даваю (доставаю) члени Дружтва за руски язик, литературу и културу. Дружтво було, а и тераз є, орґанизатор, або соорґанизатор наукових и фахових сходох чий резултат красне число публикацийох хтори ше хасную як приручнїки у настави руского язика и литератури, прекладательних службох итд.
Члени Дружтва то насампредз просвитни и културни роботнїки, писателє, новинаре, публицисти, прекладателє и други почитователє руского язика, литератури и култури хтори робя - дїйствую у вецей як 30 местох Войводини, Сербиї и рускей дияспори. Робота Дружтва ше одвива прейґ подружнїцох хтори основани у дзевец наших местох: Новим Садзе, Руским Керестуре, Коцуре, Дюрдьове, Вербаше, Шидзе, Кули, Новим Орахове и Сримскей Митровици, секцийох Дружтва у Беоґрадзе, Бачинцох, Ґосподїнцох и Кичинеру (Канада), нєпоштредно у сотруднїцтве зоз членми Дружтва у Суботици, Беркасове, Бикичу, а тиж и у Миклошевцох, Петровцох (Горватска) итд.
Вельке доприношенє роботи Дружтва дал Микола М. Кочиш (1928-1973), єден зоз сновательох и перши предситатель Дружтва, хтори ше як линґвиста, педаґоґ и писатель анґажовал на нормованю руского язика. Окремне доприношенє Миколи М. Кочиша представля Правопис руского язика (1971) и Ґраматика руского язика (1974). Микола М. Кочиш ше анґажовал и на фаховим усовершованю наставнїкох и виучованю двоязичносци у тей обласци, а занїмал ше и зоз литературну творчосцу.
Значне доприношенє у роботи Дружтва зоз свою активносцу и дїялносцу дали и потерашнї предсидателє: Василь Мудри, Дюра Варґа, Гавриїл Колєсар, Любомир Медєши, др Яков Кишюгас, Янко Рац, Гавриїл Колєсар, др Юлиян Тамаш, др Михайло Фейса, Ирина Папуґа, Янко Барна, секретаре Дружтва: Мария Горняк, Юлиян Каменїцки, Янко Рац, Микола Шанта, Гавриїл Колєсар, Ясна Варґа Бєлобрк, Мария Гудак, др Михайло Фейса, Наталия Рамач, Владимир Салонски, а тиж и Мелания Павлович и Любица Малацко, сотруднїки за рахунководство Дружтва як и велї други.
У тим напряме ше у останїм чаше анґажує и состав Предсидательства и Скупштини Дружтва вибрани на остатнєй схадки, отриманей 29. октобра 2005. року у Новим Садзе.
Дружтво видава свой глашнїк од 1975. року хтори ношел назву "Творчосц" (вишли 13 числа "Творчосци"). Од 1988. року глашнїк виходзи под назву "Studia Ruthenica". Друковани дзевец числа "Studia Ruthenici". Перше було пошвецене литературней творчосци Михайла Ковача, а друге Александрови Духновичови и русинскому питаню.
У трецим обявени сообщеня зоз 1. науково-фахового сходу о рускей филолоґиї и руских учительох и школох у прешлосци хтори отримани у рамикох "Дньох Миколи М. Кочиша" 1993. року, у штвартим прилоги зоз сходу о прекладательстве як духовней потреби мултиязичного штредку, а у пиятим написи о виходзеню Сербско-руского словнїка и сообщеня з округлого стола о подобовей уметносци Руснацох. Шесте число облапя дипломски роботи студентох Катедри за руски язик и литературу Филозофского факултета у Новим Садзе, у седмим друковани сообщеня зоз 2. науково-фаховей конференциї, отриманей у рамикох Дньох Миколи М. Кочиша у Новим Садзе 1998. року, чия тема бул сучасни руски язик, руска деморафия и просвитни живот Руснацох у прешлосци и тераз.
У осмей "Studia Ruthenici" обявени сообщеня зоз линґвистичних дньох Миколи М. Кочиша, з округлого стола o творчосци Анґели Прокоп и Надї Волчко, у дзевятей, тиж єдна часц дипломских роботох студентох Катедри за руски язик и литературу Филозофского факултета у Новим Садзе, як и други прилоги, а у дзешатим (ювиленим) у планє обявиц сообщеня зоз 3. науково-фахового сходу, под назву "Тримаме крочай зоз творчосцу Миколи М. Кочиша", хтори отромани 26. фебруара 2005 року у Новим Садзе, список членох Дружта од снованя (1970-2005) итд.
Кед у питаню терминолоґийни словнїки хтори у чаше пошвидшаного розвою образованя руского язика були насущна потреба (снованє ґимназиї, прекладательних службох...) у соструднїцтве зоз Заводом за учебнїки у Новим Садзе видати вецей словнїки з рижних обласцох, а и Дружтво видало три. Авторе тих словнїкох були др Юлиян Рамач, Гелена и Михайло Канюх и Янко Рац. У сотруднїцтве зоз Домом култури у Руским Керестуре и Музейом Войводини видати каталоґ Музейна збирка у Руским Керестуре (1976).
У поглядзе литературней творчосци мисия руского язика у подполносци виполнєна. Ношела ю и ноши пляда авторох - вецей як 20 познати писателє - члени Дружтва писательох Войводини хтори у тим периодзе написали вельке число литературних дїлох зоз хторима збогацена литературна творчосц, а тиж и писана дїялносц на тих просторох, та и ширше. Литературна секция Дружтва ше намага отримац континуитет сотруднїцтва зоз рускима писателями, анимирац их на стретнуца, промоциї и други литературни сходи.
Линґвистична секция у сотруднїцтве зоз Катедру за руски язик и литературу роби на вецейрочних проєктох, як цо то: Словнїк руского народного язика и Правопис руского язика, а у пририхтованю и Сербско-латинско-руски словнїк медицинскей терминолоґиї. З нагоди 100-рочнїци Идилского венца "З мойого валала" др Гавриїла Костельника (1904-2004) вишло репринт (2004) и осучаснєне виданє (2005) тей значней кнїжки рускей уметнїцкей творчосци хтору пририхтал др Юлиян Рамач. Вєдно зоз Катедру за руски язик, литературу и културу и Заводом за учебнїки и наставни средства Беоґрад, Оддзелєнє у Новим Садзе, обявени Сербско-руски словнїи I II том (1996-1997), а тиж и Ґраматика руского язика др Юлина Рамача (2000).
Дружтво ше стара о подзвигованю яэичней култури дзецох и младежи, и з тим у вязи сотрудзує зоз компетентнима министерствами и секретариятами. Реализовани проєкт "Розвиванє, очуванє и унапредзованє руского язика дзецох и младежи” (1996-2000), хтори як успишни предлужени и у наступним периодзе (2001-2005).
Видавательна дїялносц Дружтва (подружнїцох и секцийох), попри Зборнїка роботох "Studia ruthenica", тиж значна. Видзелюєме за тоту нагоду три двоязични сербско-руску кнїжки: "Руска ґимназия", автора Ирини Папуґа (2000), "Колїска и ноц" Гелени Гафич Стойков (2001) и "Руснаци у Сримскей Митровици" (2004). Дружтво видало кнїжку Меланиї Маринкович „Дац квету живот, Шид у мом паметаню” (2003), литературни твор Гелени Гафич Стойков "Мацери Рускинї" (2004) и осучаснєне виданє Идилского венца "З мойого валала" вишли у соструднїцтве зоз НВУ "Руске слово" з Нового Саду, а Зборнїк писньох школярох-поетох "Квитки з нашей заградки" (2004) обявени вєдно зоз Руску матку зоз Руского Керестура.
У обласци предшколского вихованя, окрем двох сликовнїцох "Госц у нашим дворе" (1997) и "Мой дом" (1998) Ксениї Папуґа и Зборнїка писньох и рецитацийох Наталиї Голуб (2000), видати (после 30 рокох) и Зборнїк текстох за предшколски дзеци "Ластовички" 2 (2005), зоз надпомнуцом же перши приручнїк за виховательки "Листовички" вишол ище 1976. року.
Дружтво и Подружнїца з Коцура видаваю часопис за културу (билтен) „Ерато над Коцуром" (од 1996. по 2005. рок вишли осем числа), а обявени и Зборнїк коцурских поетох „Дуга над валалом" (1995), „Одняте од забуца" - фотоґрафиї (1995), „Драмски живот Коцура" (1998) як и Моноґрафия „Коцур дараз и нєшка" (2001).
Дружтва реализує и вецей образовни, културно-уметнїцки и подобово програми, акциї и манифестациї, медзи хторима:
1. „Днї Миколи М. Кочиша" ше реализую у сотруднїцтве зоз Мемориялним одбором „Микола М. Кочиш" при Заводзе за културу Войводини у Новим Садзе. Од 1989. року отримани три науково-фахово сходи (1993, 1998. и 2005. року), як и 13 (зоз тоту хтора у цеку 14) програми дньох М. М. Кочиша, як у Новим Садзе так и у других руских штредкох.
2. „Стретнуца руских школох" ше отримую од 1994. року - перше стретнуце було у Бачинцох (1994), друге, треце и дзевяте у Руским Керестуре (1995, 1996. и 2003), штварте у Шидзе (1997), пияте у Бачкей Тополї и Новим Орахове (1998), шесте у Коцуре (2000), седме у Дюрдьове (2001), осме у Кули (2002), дзешате ювилєйне отримане у Бачинцох (2004), єденасте у Ґосподнїцох (2005), а даванасте ше планує 2006. року у Миклошевцох;
3. У рамикох Мемориялного одбора проф. Гавриїла Г. Надя Дружтво руским просвитним роботнїком додзелює ше награду плакету зоз подобу проф. Гавриїла Г. Надя. Потерашнї добитнїки награди: Славка Сабадош (2003) и Златица Сивч Здравич (2004) и Мария Бесереминї (2005);
4. Литературно-подобови конкурс "Др Мафтей Винай" Равнїно моя широка ше розписує од 2004. року, а о наградох (донациї) ше стара проф. Татяна Таґасович Винай дзивка др Мафтея Виная зоз Суботици;
5. Як здогадованє на педаґоґийну роботу Славки Сабадошовей, найлєпшим новосадским школяром хтори пестую руски язик зоз елементами националней култури и школяром у место, у хторих ше отримую стретнуца руских школох додзелює ше припознанє зоз єй меном.
6. У Ґосподїнцох ше отримую подобово колониї "Стеван Боднаров" - за школярох од 2001, а за одроснутих од 2005. року. Праве ту, у Ґалериї МОСТ Завода за културу Войводини тирва вистава зоз подобовей колониї Стретнуце у Боднарова хтора орґанозована на чесц 100-рочнїци од його народзеня
7. Дружтво у сотруднїцтве зоз компетентнима институциями образованя и рускима школами орґанизатор Републичного змаганя з руского язика. Отримани пейц змаганя - перше и пияте було у Руским Керестуре (2000. и 2005. року), треце у Дюрдьове (2002), штварте у Коцуре (2004), а шесте ше планує (ознова) у Дюрдьове 2006. року.
8. Клуб подобових уметнїкох, хтори од 1996. року роби у рамикох Дружтва, видал 2003. року капитале дїло з обласци подобовей уметносци под назву Подобова творчосц Руснацох (лексикон), дзе заступени 122 подобово уметнїки, а орґанизовани и три колективни (заєднїцки) вистави (1997, 1998 и 2003), як и вецей самостойни авторски: Гелени Сивч, Владимира Колєсара, Гелени Канюх, Янка Чизмара, Мити Пушкарова, Силвестера Макая, Владимира Молнара, Милана Колбаса итд.
9. Подружнїци и секциї Дружтва по наших местох орґанизую литературни, подобово и други активносци: у Бачинцох (при основней школи) робя литературни секциї "Микола М. Кочиш" (по руски) и "Бошко Урошевич" (по сербски), у Новим Орахове литературна секция "Штефан Чакан", у Суботици манифестация "Яр др Мафтея Виная", у Шидзе литературна секция "Анґела Прокоп", у Беркасове и Шидзе, ше пестує здогадованє на подобову уметнїцу Надю Волчко, у Бикичу означена 60-рочнїца рускей школи, у Сримскей Митровици 2000. року основана секция зоз меном "Ани Ганчи Кнежевич", у Кули ше пестує творчосц др Гавриїла Костельника, чийо мено ноши и РКУД у тим месце итд.
10. Дружтво ше стара о означованю важних рочнїцох, датумох и манифестацийох з облаци руского яика, литератури и културного нашлїдства Руснацох, а тиж и о рочнїцох других народох и националних заєднїцох зоз хторима жиєме и твориме;
Спрам члена 11. Статуту Дружтва основни програмни задатки то провадзенє активносцох на планє русого язика и литератури и сучасней литературнй творчосци, водзенє обдуманей роботи на поєдних аспектох нормованя язика и його дальшим обробку и надбудови, координованю пестованя руского язика, розвиваню литературней и линґвистичней критики, даваню помоци просвитним роботнїком, лектором, прекладательом и другим прейґ секцийох и фахових целох Дружтва.
Дружтво ма свойо роботни цела: Скупштину, Предсидательство и вецей секциї: линґвистичну, литературну, за културни скарб, потим активи: за наставнїкох руского язика и за виховательки, як и одбор за науково-виглєдовацку роботу и фахово сходи и клуб подобових уметнїкох итд.
Порядна настава по руски ше (у континуитету) отримує у основних школох у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове, а у рамикох сотруднїцтва зоз компетентнима институциями образован и основнима школами у Войводини пошвецена увага пестованю руского язика з елементами националней култури у штредкох дзе пре мале число школярох нєт можлївосци орґанизовац порядну наставу на мацеринским язику. Зоз тоту форму облапени вецей як 300 школяре у коло 30 основних школох (у 11-12 населєних Руснацох): Нови Сад, Петроварадин и Сримска Каменїца (12-14 основни школи), Вербас (4), Кула (2), Нове Орахово/Бачка Тополя (2), Ґосподїнци (1), Шид (2), зоз подручнима оддзелєнями у Бачинцох, Беркасове и Бикичу, Сримска Митровица (1/4), Суботица (1/6), а у планє и у Беоґрадзе, як и пестованє зоз школярами стредньошколского возросту (зоз роботу ше по шицким судзаци почнє у другим полрочю 2005/2006. шк. року.
Наймладши пестую мацерински язик у предшколскей установи у Новим Садзе, Вербаше и Суботици, а порядни воспитни ґрупи предшколского возросту єст у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове. У Руским Керестуре роби ґимназия на руским и сербским язику (зоз сучасним средньошколским интернатом), а у Новим Садзе на Филозофским факултету Катедра за руски язик и литературу.
Сотруднїцтво зоз славистами-русинистами швета и руску дияспору, остатнїх рокох у меншим обсяу, алє маюци у огладзе скорейшу праксу сотруднїцтва, треба ше намагац на пошвидшованю тих активносцох: черанка публикацийох, участвованє на фахових сходох у иножемстве, поволованє на нашо науково-фахово сходи и програми, хаснованє сучасних електронских медийох (интернету...) за контакти итд.
Дружтво сотрудзує и намага ше отримац добри одношеня зоз другима дружтвами за язики, литературу и културу у рамикох Оддзелєня за нєвладово орґанизациї при Заводзе за културу Войводини (Координацийни одбор дружтвох за язики чиї Дружтво член, дїйствує од 1974. року при КПЗ Войводини и облапя активносци 19 дружтвох чийо ше програмни активносци одвиваю на 12 язикох националних заєднїцох у Войводини, есперанту и анґлийским язику) и з тим у вязи потримує виходзнє мултиязичного билтену "МОСТ", догварянє о статусних питаньох дружтвох, финансованю, орґанозованю самостойних и заєднїцких виставох, кнїжкох и других виданьох на саймох и салонох кнїжкох итд.
*
За роботу и унапредзенє язичних и литературних активносцох Дружтво достало вецей припознаня, медзи хторима награда "Искри култури" за 1980. рок и припознанє з нагоди означованя 250-рочнїци приселєня Руснацох до тих крайох 1995. року, а и єдно членох Дружтва добитнїки припознаньох з обласци култури (Вукова награда, Златна значка итд.)
