Make your own free website on Tripod.com

Мр Гeлeна МEДЄШИ



Ґу означованю 200-рочнїци народзеня Александра Духновича



ЕТИМОЛОҐИЙНИ ЗДОГАДОВАНЯ



        Язик кажди дзень хаснуєме - бешедуєме або пишеме, алє о язику ридко кеди - роздумуєме. Хаснуєме так дзепоєдни слова и вирази и знаме добре цо вони нєшка знача, а нє придзе нам на розум опитац ше чом ше праве так гвари або як тоти слова и вирази настали. Кед, поведзме, дахто о дачим нїч нє зна, гвариме же то за ньго шпански валали, а при тим, ниа, анї сами нє знаме одкаль нам тот вираз.
        Устаємнєни злученя словох, хтори маю и призвичаєни, по правилу пренєшени значеня, у нашим язику єст досц. У науки о язику ше вони волаю фразеолоґизми. Пописани су у фразеолоґийним словнїку дзе дати їх значеня, алє нє и пояшнєнє чом ше гвари праве так и як дзепоєдни вирази настали.
        Єст устаємнєни вирази чийо ше значенє и походзенє саме по себе указує, хтори совершено ясни, "превидни", або, як ше то у линґвистики гвари - транспарентни. Ясне, наприклад, чом ше гвари спаднул з коня на маґарца. Кажде зна же лєпше шедлац коня як маґарца. Прето тота фразема и значи - "присц, спаднуц з лєпшого положеня на горше". Тиж так ясне чом ше гвари правиц з мухи медведза (або слона/елефанта, коня, вола и подобне), зоз значеньом - "пребарз увелїчац дацо мале, нєважне", "превершовац". О таких фраземох нєт потреби писац.
        Алє, єст фраземи чийо походзенє мож пояшнїц и похопиц, алє лєм кед ше зна обставини у хторих вони настали. Вони маю свойо коренї у греческей або римскей митолоґиї, у Библиї, у народней традициї и вереньох, у литератури, историї, медицини и у рижних животних ситуацийох.

        Так ше, наприклад, за остатню значнєйшу роботу або дїло даякого творителя пред шмерцу (на концу активней уметнїцкей, науковей або даякей другей роботи) звичайно гвари же то лабудова писня. Тот вираз барз стари. Знали за ньго ище антични Греки и Римянє. Вони верели же лебеди пред шмерцу випущую гласи хтори здогадую на красну мелодичну смутну шпиванку. Спрам даєдних митох, шицки лебеди ше, кед почувствую же им приходзи смертельна хвилька, врацаю на рику Меандер у Малей Азиї же би там одшпивали свою остатню писню. Езоп у єдней басни тиж призначел же лебеди пред шмерцу шпиваю, а героїна єдней Есхиловей траґедиї за предсмертельни инспиративни слова гвари - "Вона, подобнє лебеду, одшпивала свою остатню жалобну, смертельну писню". Же вереня о предсмертельней писнї лебеда, преточени до єдного красного и сликовитого виразу нє без основи, шведочи и вельки нємецки природняк Алфред Брем. У познатим дїлу Живот животиньох вон детально описал и живот лебедох, та медзи иншим призначел же ше остатнї здихованя смертельно ранєтого лебеда розлїваю у форми шпиваюцей писнї.
        Значи, приповедка о лебедовей писнї заснована на стварносци, алє єй поезия и сказка дали иншаку форму. Лебеди, значи, умераю шпиваюци, и тот факт бул опараче за творенє виразу лебедова писня.

        Кед дахто, з найлєпшу намиру, зоз свою услугу направи дакому чкоду, а дзекеди и вельке зло, звичайно ше гвари же му направел медведжу услугу. Медведжа услуга то, значи, нєсхопна, нєвешта, подла услуга - вона, и попри добрей намири, нє приноши нїч добре.
        Чом ше таку услугу вяже праве за медведза, а нє за даяку другу жвир? Одвит на тото питанє мож нагаднуц - медведз вельки, нєзґрабни, нєлапшни створ и од нього ше мож шицкому наздавац, та и нєвештей услуги. Алє, на швеце єст ище нєзґрабни, нєлапшни животинї, аж и нєлапшнєйши од медведза, як цо слон/елефант, а заш лєм ше нє гвари слоновска/елефантска услуга. Причина може буц и тота же тот нєлапшни житель наших лєсох важи за приглупу добричину, гоч то у стварносци анї нє так.
        Приповедка о медведжей услуги постої од давна. Перши ю записал познати русийски баснописатель Крилов. У нєй ше бешедує о єдному чловекови цо жил сам далєко у лєше. Єдного дня стретнул осамени чловек медведза и сприятелєл ше з нїм. Час преходзел, пришло лєто, настали горучави, та вистати чловек лєгнул до хладку одпочинуц и задримал. Алє, єдна допита муха почала облєтац коло його глави и зривац му сон. Медведз ю нїяк нє мог одплашиц з пруциком, та вжал єден вельки камень и - праве кед допита муха шедла на чловеково чоло, зоз шицку моцу вдерел по нєй. Так, жадаюци одбранїц приятеля, помогнуц му, забил и його и муху.
        Зоз Криловей басни вираз медведжа услуга пренєшени до звичайней бешеди.

        У нашим язику, як, на остатку и у велїх других язикох, зоз виразом белава крев ше означує припаднїкох аристократских (дворянских) фамелийох, за розлику од другого "нормалного" швета хтори нє ма "белавей креви".
        Знаме же крев каждого чловека, гоч вон дворян гоч нє, може буц лєм червена. Та як вец настал тот вираз и як пояшнїц його походзенє? Найподполнєйше пояшнєнє дава америцки лексикоґраф Джеймс Роджерс - През вики, кед чарни Маори пановали зоз Шпанию, члени старих кастилянских фамелийох з гордосцу гуторели же їх крев нє заґадзели Маори. Вираз хтори хасновали - белава крев - походзи, найскорей, од того же вени, жили на їх билей скори були обачлїво белави.
        Пояшнєнє, як видзиме, просте, историйно засноване и прешвечлїве - билоскоровим шпанским аристократом, за розлику од других - з Арабами и другима расами помишаних жительох Шпаниї, було видно белави вени на рукох. Познєйше ше за шицких дворянох (ґрофох, баронох, маркизох, принцох, князох) - гоч мали билу, гоч цму скору - почало гуториц же то людзе "белавей креви".

        Знаме же били хлєб найдрагши. Гваря же є и найлєпши, найквалитетнєйши. По тим би ше могло заключиц же и вираз буц на билим хлєбе значи дацо добре, або же у пренєшеним смислу означує розкош, богатство, високи стандард, або, як ше звичайно гвари - паньски живот. Таке заключенє лоґичне, медзитим, вираз буц на билим хлєбе нє значи нїч добре. У словнїкох пише же то значи - чекац смертельну кару после пресуди, або обчековац зоз страхом и нєсиґурносцу даяке ришенє - даякого велького проблему, доставанє новей роботи и подобне.
        Кед тото знаме, поставя ше питанє же як и чом вираз буц на билим хлєбе достал таке неґативне смислове значенє. Як и други фразеолоґизми, и тот вираз настал у одредзених обставинох хтори му одредзели значенє. Тото перше значенє - чекац смертельну кару - розвило ше зоз судскей пракси. Обичай бул дац осудзеним на шмерц дзень пред вивершеньом кари найлєпше єдзенє, та и - били хлєб. Ту вяза медзи виразом и ситуацию зошицким конкретна - буц на билим хлєбе наисце значело - чекац смертельну кару.

       Познєйше ше з того розвило и друге, ширше и абстрактнєйше значенє - обчековац зоз страхом даяке ришенє и поцерпац, та и нєшка у новинох часто читаме - Пораячки нє сцу пойсц на "били хлєб" (то єст нє прилапюю одпущованє з роботи), Текстилци на "билим хлєбе" (масовне одпущованє текстилних роботнїкох з роботи), Парастски пензионере на билим хлєбе (под знаком питаня им пензиї) итд.

        Кед дакому дацо подполно нєрозумлїве, далєке, цудзе, нєпознате, звичайно гвариме же то за ньго шпански валали. Чом праве шпански, а нє - нємецки, французки, портуґалски? И чом у множини - валали, а нє у єднини - валал?
        Обширни одвит на тоти питаня дава нам романиста Карло Брудор у єдним язичним часопису. Насампредз треба повесц же найвекша часц фразеолоґизмох у нашим язику превжата зоз сербского язика, а вираз шпански валали представя дословни преклад одвитуюцого нємецкого виразу spanische Dorfer. Интересантне же як тот витаз настал у нємецким язику, окреме кед ше зна же у тим язику єст вельо старши вираз - чески валали (bomische Dorfer). Отже, нємецким вояком цо у Трицецрочней войни преходзели през Ческу, славянски назви валалох звучали чудно, цудзо, та так настал вираз чески валали з общим значеньом - цошка цудзе, нєрозумлїве.
        Остава пояшнїц же чом Нємци место чески валали почали гуториц шпански валали. Трима ше же до того пришло з крижаньом двох нємецких виразох - чески валали и то ми як по шпански, зоз значеньом - то ми нєрозумлїве. Нємци тото цо приходзело з далєкого шпанского язика чувствовали як цудзе и нєрозумлїве. Таки вирази, з истим значеньом, єст и у других язикох. Шпанци гваря - то за мнє гречески, а подобнє и Анґлийци. Шпанци гваря и - то за мнє арабски, а Французи - то за мнє китайски. Вшадзи мено слабо познатого язика достало обще значенє нєпознатого або нєрозумлївого - за Нємцох то шпански, за Шпанцох - гречески або арабски, за Французох китайски итд.

        Ище єдну файту валалох часто хаснуєме як фразеолоґизем. То Потемкиново валали, а вязани су за єдну познату историйну особу - за мено Ґеорґия Александровича Потемкина або, як Руси гваря - Патьомкина.
        Потемкин бул руски/русийски княз и любимец царици Катарини Другей. Кед после першей руско-турскей войни Крим и сиверни побрежя Чарного моря приключени ґу Русиї, Потемкин почал колонизовац новозавжати краї. Же би указал швидки и успишни розвой и економске напредованє того подруча под руску власцу, орґанизовал триюмфалне путованє царици Катарини Другей на Крим. Понеже стан у Новорусиї нє бул анї блїзко таки як го приказовал Потемкин, вон ше трудзел пред царицовима очми на рижни способи дочаровац идилични живот тамтейших людзох. Прето розказал же би ше коло драги кадзи царица мала прейсц справело населєня хтори були лєм празни декорациї (кулиси). Селянє були приводзени з других крайох, поприберани, з квецом у рукох. Коло самей драги були наскладани мехи у хторих ше место жита находзел - писок. Насадзене було буйне желєнїдло хторе о пар днї спрело. Шицок тот розкош хтори Потемкин указовал царици бул, значи, звичайна спреводзка. Тото розодкрите, та ше и нєшка вираз Потемкиново валали хаснує зоз значеньом - спреводзка, фалшива блїщацосц, же би ше скрило нєуспих.

        Медзи шицкима побидами и пораженями у историї войнох Пирова побида ма окремне место и окремне значенє. Од других достатих биткох ше розликує по тим же то и була и нє була побида. Словнїки гваря же то була побида хтора коштала телї жертви же нє представя правдиви успих, односно же то подозрива побида хтора нє оправдує прецерпени жертви и приноши вецей чкоди як хасну побиднїкови.
        Битка у хторей посцигнута тота Пирова побида була барз давно - перших деценийох трецого столїтия пред нашу еру. Римянє тримали власц од рики По по юг Апенинского полуострова, дзе були гречески колониї. Дальшому напредованю Римянох спроцивел ше епирски краль Пир. Вираз о хторим слово ту вязани за битку при Аускулу, дзе епирски краль мал вельки утрати. Кед го после подозривей побиди його улїжнїки почали хвалїц, вон гварел - "Ище єдна така побида и ми препадли. Кед ище раз так победзим, врацим ше з Италиї без воякох".
        Так настал вираз Пирова побида хтори ше и нєшка хаснує кед ше сце означиц же успих посцигнути з велькима жертвами и же є у ствари - пораженє. Тот вираз ма дзекеди и ширше значенє - нє лєм подозриву побиду у войни, алє и у мире - у политичним живоце, спорту итд., кед ше сце означиц побиду у хторей достата битка, алє страцена война.

        Вираз Дамоклов меч зоз значеньом - нєпреривна грожаца опасносц ше тиж часто хаснує. Наприклад - Нуклеарни електрарнї Дамоклов меч сучасного швета. Вон настал зоз єдней поучней приповедки.
        Дионизиє Старши бул нєогранїчени владар Сиракузи у старей Греческей, а Дамокло му бул сотруднїк. Дионизиє жил розкошно, мал вельки уплїв, шицки му завидзели, а найбаржей Дамокло хтори му гуторел же є найщешлївши на швеце. Алє, Дионизиє знал же владательске щесце спреведаце и же каждому владарови грожа велї опасносци. Тото раз на духовити способ указак и Дамоклови - пририхтал богату госцину, поволал найблїзших угляднїкох, та и Дамокла и поставел го на свойо место же би голєм з тей нагоди почувствовал задовольство нєогранїченей власци и почитованя. Под час госцини, розвешелєни Дамокло збачел над свою главу оштри меч хтори вишел на ценкей коньскей шерсци и грожел же ше енки одорве и вдери го просто до цеменя. Теди ше Дамокло барз злєкнул и вецей му нє смаковало анї єдло, анї напой, а задовольство пре чесц яка му указована претворело ше до нєпреповедзеного страху. Теди му Дионизиє пояшнєл же меч цо виши на ценкей струни над його главу символ опасносци якей кажди владар виложени, та прето муши знац же владательово щесце лєм привидне.
        Приповедка о Дамокловим мечу ма и  свойо глїбше, най повеме - филозофске значенє. Вона нас понука роздумовац о спреведацосци задовольства и щесца тих цо паную, алє и о нєстаємносци власци и сили на тим швеце.

        Озда сом нє спаднул з грушки, гвари дахто хто сце наглашиц же є нє шалєни, нє глупи, нє наївни, нє дурни итд. Тот вираз ше хаснує и у иншакей форми - як поровнанє: як да спаднул з грушки, цо значи - нємудри, нєпевни. Так маме два фраземи у хторих главне слово грушка.
        Чом праве грушка? Чом глупосц, нєвалушносц и подобни неґативни людски прикмети повязани баш зоз тим, а нє з даяким другим древом (поведзме з черешню, кайсу або другим)?
        У Словнїку сербских народних вереньох о рошлїнох Веселина Чайкановича мож найсц пояшнєнє же ше грушку трима за зле древо, за древо злих демонох - под грушку ше сходза дябли, на грушки ше находзи босорка. Прето тих цо ше случайно нашли у тим дружтве, на грушки, а вец спадли з нєй на жем, народ тримал за шалєних, глупих, нєпевних, нємудрих, та так вец и настали тоти два вирази.

        По лоґики, могло би ше повесц же чежше войсц на мали як на вельки дзвери. У язику, медзитим, та и у живоце, нє так алє праве процивнє - лєгчейше ше уходзи на мали як на вельки дзвери. Як то? Ниа, так. Поряднє, по закону, прейґ урядових конкурсох - чежко мож посцигнуц жадани циль або витвориц даяке свойо право (дойсц до роботи, наприклад). Прето ше тото пробує посцигнуц заобиходно, зоз протекцию, прейґ вязи, намага ше даяк прецагнуц на мали дзвери. Нє ридко читаме у новинох: "До роботи - на мали дзвери", "Подрагшенє - на мали дзвери", "Функционерски плаци - на мали дзвери".
        Вираз о хторим слово хаснує ше зоз символичним значеньом, алє операче ма у архитектури. Знаме же велї хижи у нас маю двої уходни дзвери - єдни вельки (главни, преднї) и єдни мали, побочни (помоцни, з двора, од загради). На вельки уходза госци, а на мали - домашнї. Вельки и мали дзвери єст и по варошох. Коло капури, єст и нукашнї вязи медзи двором и заграду, та и медзи сушедами - капурки або дзверка. Явни будинки, административни або сакрални (церкви, манастири и подобне) тиж маю найменєй двої уходни дзвери. Най би ше нє похопело же ше у нас уходзи лєм на мали дзвери, треба повесц же жиє и вираз войсц на вельки дзвери. Поведзме, як пишу новини, Самодопринос на вельки дзвери; Приватизация на вельки дзвери итд.

        Кед ше дакому случи дацо красне, кед ше му нєсподзивано ошмихнє вельке щесце, гвари ше же му спадла шекера до меду. Цо ше меду дотика, вон ту лоґични - сладкосц и задовольство. Алє, як пояшнїц шекеру? Чом ше трима же вельке щесце кед вона спаднє до меду? Толкованя єст вецей, алє найприлаплївше тото хторе призначел Вук Караджич, по хторим кед ше виберало пчоли з древа, та кед дзира полна з медом и шекера, як ше з ню вдерело до древа, препадла до меду. Тото нє було ширше познате, та ше велїм видзело же у питаню нєлоґичносц. Прето место шекера почали хасновац слово ложка - спадла му ложка до меду. Тоту замену, з оглядом на значенє - дойсц нєсподзивано до велького щесца - чежко мож прилапиц, бо кед ложка спаднє до меду - нєт нєсподзиваня.

        Таки и подобни вирази єст вельо. Дюрдьовчанє, як познати ґереґаре, напевно добре знаю цо значи - зрезац желєни бостан. Вшелїяк, значи - подло прейсц, спревесц ше, прераховац ше, наґрайсац, подвалїц ше. Алє, най би нє було так анї з бостаном, анї у живоце. Здрави будзце же сце ме вислухали, а домашнїм - здрави будзце же сце ми указали вельку чесц и поволали ме вєдно з вами означиц тот вельки ювилей - 200-рочнїцу народзеня Александра Духновича по чиїх чапашох, ниа, и ми крачаме.


У Дюрдьове, на Дзуря, 6. мая року Господнього 2003.

 

На початок того боку

або

На змист боку "Русинисти"