Make your own free website on Tripod.com



       МИХАЙЛО МИХАЛ  КОВАЧ


(Шид, 27. 10. 1909 - Нови Сад, 17. 06. 2005)


 

"Цо ше баржей приблїжуєм ґу нєминовному краю
мойо думки нєпреривно на початки ше врацаю... "

                            Михал Ковач, Лазарет, Шид, 1997.


       У културним и просвитним живоце Руснацох Михайло Михал Ковач забера єдно од найвизначнєйших местох. Народзени є 27. октобра 1909. року у Шидзе (Срим, АП Войводина, Република Сербия) дзе закончел основну и гражданску, а у Крижевцох учительску школу. Як учитель, службовал у Бапскей, Маркушици, Руским Керестуре, Малим Идьошу, Привиней Глави и у Бикичу дзе 1941. року основал (вєдно зоз жителями вибудовал) руску школу и бул ту учитель по 1952. рок. Потим робел у Новим Садзе дзе и там як и других штредкох просвищовал народ.
      Михал Ковач руски писатель зоз найвецей кнїжками писньох, приповедкох, театралних фалатох (драмох) у нашим народзе. Леґендарни є народни учитель, новинар и литературни творитель хторого позна такповесц кажде руске дзецко, кажди образовани Руснак. Ковач зохабел глїбоки шлїд у литератури за наймладших. Ище як секретар Руского народного просвитного дружтва (РНПД) у Руским Керестуре, 1936. року порушал виходзенє и бул перши редактор дзецинского часопису "Наша заградка". Обявел вельке число стихох и приповедки за дзеци у хторих ше ґу нїм обраца зоз вельку любову и почитованьом. Кажде дзецко зна даєдну його писньочку напамят, аж и теди кед нє зна же то його писня. Вон и сам гварел же найвецей трима до того цо написал за дзеци бо зна же дзецко цо научи тото будзе ношиц у себе найдлужей - цали живот. Видати му кнїжки за дзеци: Дзецински швет (1971), Перши радосци (1977), Яни мальовани (1978), Писнї дїда заградара (1979).   
               Як писатель, явя ше у "Руских новинох" 1927. року зоз приповедку "Атаманов син", а перша писня "О єдному дїдови" друкована му у календаре за 1936. рок. Написал вецей театрални фалати, медзи хторима Янкова женїдба, Суд правди, На швитаню, Ораче и други. Його твори виходзели у "Руским слове", "Шветлосци", "Заградки", календарох, "STUDIA RUTHENICI" итд., а як писатель-педаґоґ обявел и вецей школски учебнїки. Заступени є у велїх часописох и антолоґийох. Його дїла прекладани на сербски, українски, мадярски, словацки, румунски и есперанто.
               Михалови Ковачови як визначному културному творительови и писательови  пошвецени наукови сход на Филозофским факултету у Новим Садзе, под назву Литературне дїло Михайла Ковача, 1988. року. Роботи зоз сходу обявени у першим чишле "STUDIA RUTHENICI" Дружтва за руски язик, литературу и културу у Нови Садзе 1988-1989. року.

 *

Поховани  є 20. юния 2005. року на Городским теметове у Новим Садзе.

И. П.