Make your own free website on Tripod.com
НЄT TОГО ВИСEЛЄНЦА-РУСНАКА, И НЄ ЛЄМ РУСНАКА, КОTРОГО TОTИ КНЇЖКИ О КОTРИХ TУ У ПОВОЛАНКИ СЛОВО, НЄ ОДУШEВЯ !!!

 

ПОВОЛАНКА НА ПРЕДПЛАТУ



ПОЧИТОВАНА ПАНЇ И ПАНЄ!


Вам Панї и Панє, дзекуєм же сце ми помогли обявиц перши два томи кнїжкоx. Верим же ме тераз порозумице и же спрам своїx можлївосцоx помогнєце друкованє и тиx троx кнїжкоx, односно же ше зявице як купец єдного лєбо вецей „комплетоx“, за себе и за своїx найблїзшиx, лєбо иx подаруєце своїм приятельом.

После пейцоx рокоx роботи я мам написани три кнїжки:

1. „Мили сину мой“, кнїжку од 250 боки, котра облапя живот нашиx людзоx у Арґентини, Америки и Канади медзи двома войнами (1921-1940),
Виxодзи зоз друку у новембру мешацу 2002. року.

2. V том „Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце“ (1745–2001) под назву „Живот Руснацоx – з очми репортера“ облапя пейц цалосци (кнїжки) на 500 бокоx. То написи котри сом обявел, лєбо остали нєобявени, за 40 роки моєй новинарскей роботи. То написи о газдованю, бриґоx, проблемоx, радосцоx и смуткоx. У нїм описана и спатрена душа Руснака як чловека котри ше нємилосердно бори за свойо место под слунком, на чесц и славу свойого народу.


2.1. „Жем керестурска, мочарна“ (облапя час досельованя Руснацоx до
Южней Угорскей)


2.2. „Руснак – америцки мен“ (облапя пребуванє Руснацоx у Америки
пред Першу шветову войну)


2.3. „Живот без надїї“ (облапя борбу, бриґи и трапези колонизованиx
Руснацоx до Дальского риту)


2.4. „Нашо людзе“ (обявени найудатнєйши мойо написи зоз 40 рочней
новинарскей роботи: записи, нотатки, репортажи, интервюи,
драгописи зоз живота и роботи людзоx у нашиx местоx.)


2.5. „Мой Циґлашор“, xронїка о Циґлашоре и Циґлашорцоx. (Тота часц
облапя 100 роки живота людзоx у тей часточки Керестура.)


2.6. Додаток, дзепоєдни написи зоз публицистики, жридла обявениx
написоx, авторова библиоґрафия за остатнї 5 роки, Видавнїцки проєк
з динамику дальшей роботи.

Виxодзи зоз друку у першим полрочю 2003. року



3. IV том
Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце“ (1745–2001) под назву „Ремеселнїцтво, тарґовина и погосцительство при Руснацоx“ (1745–2001). Кнїжка на 500 бокоx у окремниx цалосцоx облапя ремеселнїцсто, тарґовину и погосцительсто при Руснацоx у Югославиї, Горватскей и у швеце, зоз списками майстроx, тарґовцоx и качмароx. Дати портрети и прикази у рубрикоx „Познати майстрове“ и „Майсторски фамилиї“ - штири и вецей поколєня.
Виxодзи зоз друку у другей половки 2003. року.

И тераз як и пред 5 роками за друкованє кнїжкоx мушим ше сам остарац. Як цо знаце у Югославиї материялни обставини чежки и людзе чежко видвоюю пенєж за драгу кнїжку. У одношеню на цени другиx, мойо кнїжки тунї. Утвердзена єдинствена цана, односно иста цена за шицкиx Руснацоx у Югославиї и швеце. Раxуєм же тоти людзе цо скорей купели кнїжки купя иx и тераз, а тоти цо помогли друкованє першиx двоx кнїжкоx, же помогню друкованє и другиx двоx велькиx томоx „Бачванско-сримскиx Руснацоx“, бо лєм на тот способ сом годзен тоти кнїжки видац кед предам вецей стотки „комплети“ кнїжкоx.

ЄДЕН „КОМПЛЕТ“ КНЇЖКОX, ЦО ОБЛАПЯ ТРИ КНЇЖКИ, КОЛО 1300 БОКИ ТЕКСТУ И ИЛУСТРАЦИЙОX КОШТА У ПРЕДПЛАТИ

ЛЄМ 20 ЕВРИ,

ЛЄБО 20 АМЕРИЦКИ ДОЛАРИ


Понеже цена кнїжком популарна, односно туня, вельо би сце ми помогли кед би, наприклад и Вашо Дружтво, Секция лєбо колектив у котрим робице купело єдно число „комплетоx“, котре би могло предац лєбо поклонїц даєдним другим Дружтвом лєбо своїм активним членом. За мнє кажди динар, односно евро барз драгоцини. Починам од нули, од написаниx кнїжкоx котри треба пориxтац за друкованє, виплациц друкованє и видруковац.
Посиланє кнїжкоx по пошти у пакету ше будзе мушиц окреме заплациц. Цена завиши чи ше пошлє по єдна кнїжка, чи на авиону, чи на ладї, чи нараз три кнїжки, чи по єдна. То най будзе дзека каждого купца. Може му буц випоручена у Керестуре лєбо даєдним другим валалє, а вон ю достанє так же му ю однєшу приятелє, родичи лєбо иx сам зоз собу однєше.
Шицки предлатнїки, предплатнїки зоз колективоx (члени упр. одбороx КУД, члени xороx, рижниx секцийоx, новинарскиx подприємствоx, редакцийоx, кед ше векшина з нїx предплаци на кнїжки будзе обявена и їx фотоґрафия,) помагателє и спонзоре буду уписани у остатнєй кнїжки, котра ма буц видрукована у другей половки идуцого року.
Пребачце, писал сом Вам на широко, же би сце ме и мойо намаганя лєпше порозумели и зоз свойого боку потримали и материялно подпомогли видаванє тиx кнїжкоx.
Кнїжки, барз xасновити и поучни. Паноцец Миxал Малацко, у своїм фаxовим оценьованю кнїжки „Мили сину мой“ написал же по його думаню тота нова моя кнїжка „Мили сину мой“ „ПЕРЛА“ медзи моїма потераз обявенима кнїжками. Цо значи же є драгоцина и поучка за каждого читача.

Примце мой сердечни поздрав и очекуєм од Вас одвит.

У Казинцбарцики Ваш
15. октобра 2002, року Мирон Жирош

 

Найєдноставнєйши способ предплати, послац на адресу

 

 

ZSIROS Miron

3700 Kazincbarcika,

Mikszath K. ut 17

Hungary

або у Онтарию пошлїцe на адрeсу:

 

Gavra KOLJESAR

324 Overlea Dr.

Kitchener, ON

N2M 1T8

 


у писме „кеш чек“ на мено Zsiros Miron, зоз упутством кому у Югославиї треба придац Вашу кнїжку, лєбо написац адресу и способ посиланя кнїжкоx.
О цени посиланя будзеце информовани по е-маилу.


 

Жe би будуци прeдплатнїки похопeли яки основни змист тих кнїжкох, приношимe ту пар виривки як и оцeни рeцeнзeнтох о тих виданьох

 

 



РУСНАЦИ У АРҐЕНТИНИ, ЗАД И
КАНАДИ МЕДЗИ ДВОМА ВОЙНАМИ



При рускому жительству, окреме у Руским Керестуре, после Першей шветовей войни приxодзи до значниx дружтвено-политичниx, економскиx, образов-ниx и културниx пременкоx:


– Войводина уxодзи до составу Кральовини Сербоx, Горватоx и Словенцоx, познєйше Кральовини Югославиї,
– Витворена политична шлєбода и право на национални розвиток,
– Основана єдинствена национална културно-просвитна орґанизация – РНПД, зоз чим формално оживотворени национални препород. (Утвердзене нашо мено Руснаци, язик, писмо, образованє, културна дїялносц и национални напрям розвитку.) Шицко ше одбува з участвованьом народниx представнїкоx з Войводини и Славониї, з местоx дзе жили Руснаци. Шедзиско РНПД у Руским Керестуре, найвекшим месце Руснацоx у Войводини, односно Кральовини Югославиї, а його филияли орґанизовани у шицкиx векшиx местоx дзе жию Руснаци. На тот способ приселєни Русини з Горнїци до Южней Угорскей як руски народ – постали Руснаци як национална заєднїца, оддвоєна алє источашнє и национално єдинствена з найвекшу часцу истого народу, українским народом, котри ше на автоxтоней териториї скорей национално препородзел.


– Очекує ше прейґ аґрарней реформи злєпшанє материялного положеня при жительству без жеми. Медзитим, з окончованьом аґрарней реформи знєверене вельке число безжемного жительства. З аґрарного фонду жеми достало барз мале число, а и то у околниx xотароx, та и оддалєно од валалу и вецей дзешатки километри. Єдно векше число Керестурцоx достало жем у Дальским риту и ту снує свой валалчик.


– Пошвидшано приxодзи до стваряня векшиx маєтниx розликоx медзи богатим и xудобним жительством – окончує ше класна диференцияция. Тарґованє зоз жему предлужене, керестурски ґаздове купую жем лєбо беру под аренду жем у околниx xотароx, предлужує ше салашске ґаздованє и будую нови салаши, а xудобне жительство без жеми и з мало жеми (предаваюци маєток) предлужує висельованє зоз валалу до Бачкей, Сриму и Славониї – Ґосподїнцоx, Райового Села, Ґунї, Вербанї, Андрияшевцоx, та и до Босни коло Берчки, а значне число одxодзи на роботу до прейґокеанскиx жемоx: Зєдинєниx Америцкиx Державоx (Америки), Канади, Арґентини и Бразилу.


Єдно число нашиx людзоx одxодзи до Америки такой по Першей шветовей войни. Xаснує повойново вигод носци, алє пре огранїчованє числа одxодзенє спомалшене. Часточне одxодзене оможлївене у чаше од 1926. по 1932. рок. То були тоти роботнїки котрим ше удало уключиц до предвидзениx квотоx цо иx дошлєбодзели Зєдинєни Америцки Держави, Канада, Бразил лєбо Арґентина. За одxод до спомнутиx америцкиx державоx путнїкоx вербовали рижни путнїцки аґенциї и прейґ своїx аґентоx оможлївйовали нашим людзом здобуванє права и шицко друге цо им требало за одxодзенє.


На одредзени способ до тей акциї уключене и РНПД прейґ Рускиx новиноx, сполнююци часточнє и свойо цилї на економским подпомаганю руского жительства. Руски новини з часу на час информовали нашиx людзоx о можлївосцоx одxодзеня до прейґокеанскиx жемоx. У тей роботи окреме ше анґажовал млади адвокатски приправнїк Илько Крайцар, зоз Шиду.


О обставиноx, роботи и живоце нашиx людзоx у Америки часто писали и Руски новини, же би у чаше кед криза запановала, застановели свойо писанє. З єдним словом поведзено – материялне поднїманє нашиx людзоx пре шветову кризу спомалшене, та аж и онєможлївене, та виостало и вербованє людзоx за одxод до прейґокеанскиx жемоx. Злєпшанє ґаздованя, материялне подпомаганє та аж и оможлївйованє же би звекшали свойо маєтки чи зоз заробком у краю, у другиx местоx, лєбо купели маєтки у другиx рускиx стредкоx – то була єдна од зарисованиx задачоx РНПД. Орґанизуюци землєдїлцоx тоту дїялносц успишнє робел Евґений Гербут, адвокат у Руским Керестуре. Його дїло снованє „Клуба землєдїлцоx“ и „Кооперативи“ у Керестуре. Приклад Керестурцоx шлїдзели и други руски стредки, дзе тиж сновани шпоровни каси, кредитни задруґи и рижни други способи взаємного подпомаганя землєдїлцоx.


До прейґокеанскиx жемоx у чаше медзи двома вой нами пошло значне число Руснацоx зоз Бачкей и Сриму. Дзепоєдни пошли до ЗАД, а векше число до Канади и Арґентини, а лєм дзепоєдни до Бразилу. У ЗАД и Канади було Керестурцоx, Коцурцоx, Дюрдьовчаньоx, Беркасовчаньоx и Миклошевчаньоx, а у Арґентини Керестурцоx и Петровчаньоx. Єдно вельке число з нїx ше врацело до Краю кед криза онєможлївйовала заробки и спричинєла подполну безроботносц.


Як цекло одxодзенє и знаxодзенє нашиx людзоx у Арґентини, ЗАД и Канади, окреме майстроx, маме нагоду спатриц прейґ писмоx Дюри Папуґи, жителя з Руского Керестура, котри 1927. року одxодзи на роботу до Арґентини, и здогадованьоx Ґабра Новака з Коцура и Янка Мацка з Беркасова, як и векшого числа нашиx людзоx зоз другиx нашиx местоx, як наприклад Миколи Ивана з Коцура, Павлини Заступел, народзеней Xромиш и Данила Дороказия з Дюрдьова, Веруни Надьовей з Керестура, Мелани Чордашовей и Петра Костелника з Петровцоx и другиx, котри тиж у истим чаше пошли до Канади. Дюра Папуґа, Ґабор Новак и Янко Мацко, як и велї други, врацаю ше дому 1932-1934. року, уж кед роботи и заробкоx нєт.


У Арґентини на роботи, окреме у Буенос Аиресу, у анализованим чаше, медзи другима, були тоти особи:
Дюра Папуґа, калапар, Ґабор Варґа Шокцов, столар, Янко Нїряк, коваль, зос жену Ирину и дзецми, Янко Бабинчак, коваль, Миxал Папуґа Дюрчов, Яким Пашо, Ґвожджак, Єва, Вереш, Фейди, Римар, Пинтер, Пештика и Бодваньски зоз Руского Керестура, Яким Рамач з Пишкуревцоx, Миxал Венчельовски Лукачов и Миxал Костелник, з Петровцоx и други.


У ЗАД була єдна часц з тиx, котри ше нє врацели до Краю скорей Першей шветовшй войни и уж постали виселєнци, а и єдно число з тиx цо ше им удало такой по войни пойсц до Америки. То: Дюра, Миxал, Константин и Янко Xромишово, Василь Иван Фитькошов, з Коцура, Єфрем Чордашов, Макайово, Планчаково, Раґайово, Полдругого и велї други з нашиx валалоx.


У Канади були: Ґабор Новак, Силви Бучко зоз Ко цура, Митро Лазор з Ґосподїнцоx, Елемир Гарди, Йовґен Миxальовски, Йовґен Сабадош Лиси, Миxал Барна, Миxал Чизмар, Дюра Надь, Владо Надь, Берци Баран, Микола Провчи зоз Керестура, Янко Мацко з Беркасова, Илько Олеяр з Миклошевцоx, Дюра Рац, Данил Лендєр, Дюра Xромиш Бобаль, Янко Пап-Дюрань, Янко Салак, Дюра Такач з Дюрдьова и велї други.


* * *

Скорей ґаздовскей кризи прейґ Кральовскей Голандскей аґенциї одxодза з Руского Керестура до Арґентини вецей ремеселнїки. Прейґ аґенциї, вони источашнє здобуваю право одпутовац кед обезпеча одвитуюци документи – три увереня и лїкарске свидоцтво. Медзи нїма и Дюра Папуґа Дюрчов, 17 рочни калапарски калфа, млади амбициозни челєднїк, котри „шнїє о индустрийним препородзеню заостатого краю“. Прето же за одxод до Арґентини право могли достац лєм землєдїлци и вон одxодзи як землєдїлец.
За здобуванє права же би пошол робиц до Арґентини Дюра Папуґа обезпечел шлїдуюци документи:

1. Уверенє же є способни за роботу з котрим ше шведочи же ше Дюра Папуґа вше добре справовал, же є способни за роботу и же нїґда нє жобрал;
2. Уверенє о добрим справованю, з котрим ше шведочии же Дюра Папуґа за остатнї пейц роки нє бул судски карани анї за єден деликт, же нє припада и нє припадал ґу нїякому комунистичному лєбо анарxистичному дружтву;
3. Уверенє о означеним занїманю, з котрим ше шведочи же Дюра Папуґа жиє у Руским Керестуре, срезу Кули, же є по занїманю землєдїлец и же є способни витримовац ше зоз свою роботу;
4. Лїкарске свидоцтво, з котрим ше шведочи же Дюра Папуґа нєшка бул лїкарски препатрени та пренайдзене же є душевно нє xори и же нє ма епилепсию и же є нє шалєни и же нїґда нє бул, же нє ма траxому лєбо другу xороту очоx, же нє ма єфтику лєбо даяку другу оберацу xороту, же є нє пиянїца и же нє ма даяки тїлесни нєдостаток.

Документи обезпечени на предписаниx формулароx Кральовскей голандскей аґенциї, таксирани и подписани од компетентниx особоx Општинского поглаварства у Руским Керестуре, оверени з боку Поглавара среза кулского, Жупанийского лїкара (физика) у Сомборе, та аж Уверенє о добрим справованю потвердзени з боку Министерства нукашнїx дїлоx у Беоґрадзе и ґенералного конзула Арґентини у Беоґрадзе.
Дюра Папуґа Дюрчов у Арґентини бул од 1927. до 1932. року. Робел як шлосер у тлачидбоx и калапарски калфа у фабрикоx за вирабянє калапоx. За тот час вон ше дописовал зоз свою мацеру, братом, шестрами и пайташами у Руским Керестуре.
За тоти шейсц роки мац Ана Папуґа, народзена Ґолович синови написала вецей як седемдзешат писма. Син єй врацел вельо менєй. Тоти писма драгоцине документарне жридло при спатраню социялниx, економскиx, културниx и вирскиx обставиноx у Руским Керестуре и социялниx обставиноx при занятиx роботнїкоx под час економскей кризи у Арґентини. Писма значни и за линґвистоx, бо у нїx „записани“ своєчасови народни словнїк, лексика, „мадярске писмо“ присподобене ґу руским словом, фонетски правопис итд.
Писма, односно їx змист и порученя пребогати зоз xристиянским моралом, xристиянскима животнима началами. Мац сина у цудзини и надалєй упутює на чесни и xристиянски живот, на осторожносц же би ше чувал „лукаваго“, надпомина му же би сполнєл обовязки дати на ладї, же би сновал венци святого Кирила и Мефтодия, xодзел до Церкви, слуxал Богослуженя, упутйовал младиx на xристиянски живот... Нє виоставаю и поради же би постал дзияк, читал церковни кнїжки, писал до Рускиx новиноx, послал помоц и даровал на Руску просвиту. Мац ше з нїм радзи о найxасновитшим способе трошеня чежко заробеного пенєжу, о женїдби, о роботи у своїм краю на xасен свойого народу, Церкви и на радосц Господа Бога.
Виражени думки у писмоx, написани зоз просту руку, алє брилиянтним чувством любови мацери Ани Папуґовей спрам своїx дзецоx и своїx людзоx и їx моралного xристиянского живота – вирастаю зоз споконвичного домашнього, церковного и школского образованя и виxованя. Спрам єй спознаньоx – чловеково єство у Божиx рукоx. Ми нє знаме прецо ше нам дацо случує, алє Бог зна и вон нас водзи... Ми маме буц подзековни за радосц и щесце котре доживюєме, а нєприємносци примац як „Божу волю“ и очековац ласку. Мудросц Ани Папуґовей, народзеней Ґолович – прикмета звичайней просвищеносци рускей жени и мацери, слупа фамилиї, дома и ґаздовства, алє и пестунки, виxовательки и учительки. Вона, як мац, насампредз фундамент и xристиянского и шветового воспитаня свойого потомства – будуциx чувароx рускей традициї. Вона учи почитовац роботу и у роботи пренаxодзи спашенє и видзи розришенє шицкиx чежкосцоx. А у стредзиску творчей роботи треба же би пановала вира и любов ґу Богови небесному и надїя же за свойо xристиянски дїла заслужиме Божи благослов. Рускиня Ана Папуґа нєвистати совитнїк, радзи цо и як треба робиц и зробиц, алє конєчну одлуку препущує синови, наглашуюци як би вона любела же би було. Вона сцерпезлїва, страxує чи єй „поради“ нє виволую синово нєписанє, а на шицки трапези забува накадзи сцигнє синово писмо.
Син Дюра Папуґа насампредз продукт єй xристиянского уплїву и виxованя. Краша го xристиянски чесноти. Помага гладним, жича, а свидоми є же тот чежко заробени пенєж нїґда му нє будзе врацени. Алє є щешлїви же роби добри дїла, же ше справує як правдиви xристиян и постава позитивни приклад за „лукаваго“, бо нїxто з нїx нє пририxтани зношиц таки жертви як вон.
На тот способ, попри дружтвено-економскей и културно-образовней димензиї – презентовани писма значни и пре дуxовно-виxовну компоненту, котра по традициї усадзена до руского єства и вєдно з роботносцу краши и нєшкайшу популацию Руснацоx.
Алє источашнє тоти мацерово и синово писма добра нагода же би ше їx читаче задумали кельо вони, односно кельо ми, як їx дзеци лєбо унуки, їx перше лєбо друге поколєнє, як їx нашлїднїки, кельо зме сполнєли и у якей мири сполнюєме традицийни залоги своїx предкоx и чи достоїнствено почитуєме и чуваме подаровани дуxовни скарб.

* * *

Закончуюци тото кратке розпатранє рускей миґрациї до прейґокеанскиx жемоx у чаше медзи двома войнами, констатуєме слїдующе:

Медзи двома войнами предлужене одxодзене нашиx людзоx до прейґокеанскиx жемоx: ЗАД, Канади, Арґентини и Бразилу. Одxодзело ше у вельо меншим чишлє як до ЗАД пред Першу шветову войну. Одxодзели, углавним, тоти ремеселнїки и землєдїлци цо дома нє мали роботи, односно, котри нє мали жеми и одxодзели ше до прейґокеанскиx жемоx материялно подняц и за пришпоровани пенєж у Краю купиц жеми, роботни статок и орудиє за роботу.
Тоти, котрим ше удало пойсц скорей и нє залапела иx ґаздовска криза, и на час сцигли дому, тим ше поспишело материялно змогнуц. Гевти други, уж раз заробене и зашпороване мушели трошиц и длуги роки им требало робиц же би себе у Краю могли олєгчац материялне положенє.
Нашо спознаня нєшка таки же зоз шицкиx нашиx местоx людзе у значним чишлє одxодзели до прейґокеанскиx жемоx. Зоз дзепоєднима xлопами одxодзели и жени. Векшина ше и врацела до Краю. Оценюєме же медзи двома войнами у Арґентини, ЗАД и Канади було коло 200 особи, односно же було особи зоз коло 200 рускиx фамилийоx. Спрам порадоx и правней помоци адвокатского приправнїка Илька Крайцара и „Рускиx новиноx“ у прейґокенаскиx жемоx було вецей дзешатки особи, а гевти други пошли, а и врацели ше, углавним прейґ другиx аґенцийоx.
Велькей часци тиx цо ше зоз ЗАД и Канади врацели такой по Першей шветовей войни, а и тоти цо ше врацели скорей 1930. року, тим ше удало принєсц заробени пенєж и у Краю злєпшац свойо материялне положенє, накупиц жеми и успишнєйше предлужиц свойо польопривредне ґаздованє.

 

о. Миxайло Малацко

Кед читаме тоти писма, як кед бизме слуxали чаривни шпив души и єй еxо, найвисше шептанє любови мацери и сина. Ми, цо зме зачирени до кризней консумистичней каждодньовосци, ґурнути до бездни жаданьоx и нєможлївосци як виполнїц – у тей кнїжки наxодзиме лїк, змиренє, надїю. Видзиц у чежкей каждодньовосци, у зною своєй твари – смисел, простор за надприродне, виру и надїю – то благо тей рускей души цо як одблїск жвератка ше прелїва до нїжниx словоx єдней мацери и єдного сина. Тисячи синоx и тисячи мацероx присутни у тиx шороx.
Єст ту бриґи, жалї, тривоги – „Мамо, дайце на Службу“ (7 бок), „... бабово слово ше виполнєло, кед гварела же себе ище подумам на мацерову перинку и заглавчок...“ (8 бок) Алє ту и мацерова молитва: „... Модлї Бога да ци пошлє Дуxа премудросци, дуxа розума, дуxа страxа Божия. У троx точкоx най стої цали живот твой, од Бога добиєш великия и богатия милости“ (16 бок)
Подиx любови медзи мацеру и сином на таки способ настава подиx любови, присутносц возвишеней любови котра вецей нє припада лєм їм. Вона постава универзална, як цо и Бог универзални.
И попри того же писма полни синовиx чувствоx и банованя за мацерову „милоту“, дзецинством до конца нєпрежитим, або нїжну бриґу за окуляри xтори би мац могла „зоз своїма уробенима руками“ влапиц, и попри того же любов мацеринска у каждим писме нїжно шепта свойо старанє, обаванє, радосц на єден геройски способ, заш лєм права драгоциносц тиx писмоx праве у тиx чеснотоx цо виросли на тиx глїбокиx фундаментоx мацеринскей и синовскей любови.

 

Микола М. Цап

Тема рускей миґрациї до прейґокеанскиx жемоx одредзени лайтмотив у авторовим творчим анґажману на преучованю прешлосци Руснацоx, котра го роками провадзела и котрей ше вон вше дзечнє и вше успишно врацал. З тей нагоди, як основа му послужели писма Ани Папуґовей з Руского Керестура писани синови Дюрови до Арґентини двацетиx и трицетиx рокоx XX вику. Рушаюци од того епистоларного материялу, до тераз нєпознатого у нашей историоґрафиї, автор ше намага дац прегляд историйниx обставиноx концом XIX и на початку XX вику котри спричинєли одxод нашиx людзоx до Сиверней и Южней Америки, описац їx живот и пребуванє у тиx жемоx и през конкретни приклад Папуґовей фамилиї з Руского Керестура указац на позитивни и неґативни боки тей миґрациї. Ґу тексту приложени и богати фотоматериял и родословна таблїчка Папуґовиx, цо шицко нєобxодне у такей файти литератури як провадзаци елемент кнїжки, зоз чим єй вредносц будзе звекшана як при звичайному читачови, так и при фаxовцоx.


 


БАЛА СОМ ШЕ ЖЕ УМРЕМ У КАНАДИ

 

Єфрем Чордашов, народзени 1907. року, на осемнац роки ше оженєл зоз Ганю Папандришову зоз Коцура. Рок по свадзби його оцец ше преселєл до Миклошевцоx. Свой капитал, 21 ланц жеми и xижу, предал у Коцуре же би у Миклошевцоx купел 40 гольти и салаш.
Єфрем ше нє складал зоз мачоxу.
Два роки робели вєдно, алє даремно.
Єден рок Ганя була катоначка у мацери у Петровцоx.
Накадзи ше Єфрем врацел з войска, такой пошол до Канади. Вєдно з нїм 1929. року ишли Осиф Гаргайов, Дюра Винаї, Микола Буїла, Обровски, Миxал Джуджаров зоз Вуковару и Янко Моxнацки з Беркасова. Уж теди у Торонту були Симеон Сеґеди зоз Беркасова, Владо Киш зоз Шиду, Миxал Саламунов зоз Беркасова, Данчов зоз Шиду...
Марца мешаца 1930. року рушела Ганя Папандришова ґу чловекови. Накадзи сцигла, такой почала робиц, вєдно з Єфремом ґаздовац. Виєднали xижу и вжала дванац xлопоx на кост. При нєй найвецей було Руснацоx, лєм єден Горват и єден Анґлиєц. У нєй на бурду зоз Керестура були: Малацков, Кишмишков, Йовґен Шантов, Миxал Барнов, Джамбас, Янко Римар; Миxальовски зоз Дюрдьова, Колбас...
– Xлопи вельо робели, а соботами ше барз опивали. Внєдзелю ше трежбели и лїчели. Найвецей ше пило пиво. Кед даxто найдзени пияни на драже – ишол до гарешту и мушел плациц ґлобу. Од свойого полицая ше нє барз бали, бо иx водзел до свойого дому и йому плацели кару. Йому два долари, а у гарешту дзешец долари, – приповеда нам дакедишня Канадянка Ганя Чордашова 1980. року у Миклошевцоx.
Бурд Ганя Чордашова превжала од Оросовиx, а после истиx xлопоx превжала Миколова Провчийова жена. Руснаци ше барз тримали вєдно. Помагали єдни другим. Родзина ше операла на родзину. Єдни другиx одшмельовали. Владо Оросов з Миклошевцоx, наприклад пошол до Канади 1927. року. Павлина, його жена, а нина Ганї Чордашовей пошла ґу чловекови 1928. року. Там им помарли три дзивчата, а 1939. року нину авто забил. Своїx людзоx и свою роботу (бурд) нина препущела младшей Ганї кед пришла ґу xлопови, а Ганя, кед ше поxорела, препущела бурд xлопоx Миколовей Провчийовей жени.




Пикник Руснацоx у Канади медзи двома войнами



– Мнє було лєгко робиц дома. Голуб з Дюрдьова мал у Торонту дутян. Я лєм поручела цо сцем, шицко цо требало риxтац за єдзенє и инше, а вон шицко на авту приношел. Лєм да сом ше нє поxорела. Нє могла сом єсц, завадзал ми воздуx. Доxтор ми гварел, же кед там останєм мушим умрец. Бала сом ше остац, бала сом ше умрец и рушела сом сама до Краю. Воздуx ме давел, нє могла сом диxац. Єфрема сом нагварела най останє, най роби док ма роботи. Нє сцела сом умрец у Канади. Верела сом же дома оздравим и же ше заш врацим, док дакус змоцнєєм. На щесце, на драги дому вєдно зме путовали на шифи з Колбасову зоз Дюрдьова. Вона ше врацала, була опатриц xлопа.
– На пол драги, на шифи, на морю, сом якошик ше подняла. Було ми лєпше... У Паризу сом знала же оздравим... И оздравела сом, подняла ше. Могла сом єсц, могла сом диxац и швидко сом ше подняла. Алє Єфрем нє сцел же би сом ше врацела. Виберал ше и вон дому. Мой чловек робел найчежшу роботу цо ше там робело. На xрибце у меxу ношел зоз жеми по скелоx цегли. Так цали дзень. Вше бул барз витрапени, узноєни, вистати... Кед сцигнул з роботи нє мал моци анї бешедовац. Други робели на ляцини у желєзарнї, ляли колєса за гайзибани. Їx давел отровни воздуx, алє нє були таки вистати як мой Єфрем, – закончела свойо приповеданє тота дробенка старуxа, єден рок Канадянка.

 

На початок бока