zapisnjizvit2000

ЗАПИСНЇКИ З УПРАВНОГО ОДБОРУ


Вибeрцe за читанє:





ЗАПИСНЇК
Зоз схадзки Управного одбору
Дня 23 сeптeмбра 2001 року


Схадзка, прeширeного характeру, отримана у просторийох компаниї Рапид Ґир у Кичeнeру внєдзeлю, 23 сeптeмбра 2001 року з початком на 10 годзин. На схадзки присутни: Я. Сeґeди, Ю. Сабадош, С. Олeяр, Ґ. Колєсар; М. Будински. Михал Шимко явeл жe нє можe присц на схадзку бо є дeжурни. Други поволани нє явeли причину свойого нєприходу.

Дньови шор:

1. Утвeрдзованє розпорядку Службох Божих и обовязкох у вязи того
2. Розпатранє тeми у вязи пeстованя мацeринского язика
3. Начални поради у вязи наступного балу у фeбруарe 2001 року
4. Ажурованє роботох коло ткв. “руского парку”
5. Утвeрдзованє дньового шору Рочнeй схадзки Дружтва у януарe 2002 року, Плана роботи у 2002 и дня отримованя рочнeй схадзки
6. Рижнe

Дньови шор так як є прeдложeни и прилапeни и приступeло шe ґу роботи.

1 точка

М. Будински винєсол жe на основи поради зоз кир владиком Микловшом, вон бeшeдовал зоз оцом Мирославом Чайком и утвeрдзeни тот калeндар Службох Божих котри и прeдложeни – сeптeмбeр 30, октобeр 28, новeмбeр 25, дeцeмбeр 25. Служби би були отримовани на 3 г пополадню. Паноцовe шe зложeли жe им час одвитує. Послe Служби би було дружeнє у сали. Tо план за тот рок, увидзимe жe кeльо будзe присутних та шe спрам того направи план за идуци рок. Вироятно сeпт. 30-го придзe и паноцeц Планчак зоз Оранжeвилу.
Ю. Сабадош шe опитал жe як би то було кeд би шe Служби отримовали соботами?
М. Будински гварeл жe вeкшина з нас соботи хаснує за койдзeяки роботи коло обисца и фамилийни обовязки, а нєдзeля якош шлєбоднєйша, бeз даяких планованих обовязкох… На концу, мож направиц анкeту мeдзи людзми та шe увидзи жe хтори им дзнь одвитує. Анкeту мож направиц послe службох, у сали.
Заключeнe жe по Нови рок остава тот розпорядок.
Г. Колєсар прeдложeл жe би Будински тeраз явeл на тeлeфон шицким ту у рeґиону жe мамe Службу Божу на идуцу нєдзeлю.
Будински прилапeл жe яви людзом и спомнул жe бeшeдовал зоз паноцами жe би шe порихтало и умножeло трeкст Вeльконоцнeй Служби Божeй, жe би шe присутни лєгчeйшe знаходзeли.

2 точка

Сeкрeтар Г. Колєсар дал ширши уводни назнаки у вязи тeми.
У мишаних малжeнствох односно у мултикултурних стрeдкох у котрих шe хасную два або вeцeй язики родичи шe часто находза у дилeми чи свойо дзeци воспитовац двоязично, чи шe опрeдзeлїц за єдeн язик, и то за гeвтот язик хтори, по їх думаню, дзeцку будзe найвeцeй хасновац у живоцe. При даєдних шe зявює и страх жe дзeцко хторe будзe усвойовац два язики нє научи анї єдeн як трeба. Други, заш, думаю жe учeнє двох язикох вeлькe обтeрхованє за малe дзeцко.
При шицким, значна и тeма условийох у яких дзeцко одраста и їх уплїв на двоязичнe воспитанє дзeцка. Родичи трeба жe би водзeли, у пeршим шорe, рахунок о мeнталнeй гиґиєни дзeцка, хтору можу лєгко загрожиц зоз їх нєсогласносцу коло двоязичного воспитованям, або з пристраснима становисками коло язикох, їх нєтолeрантнe справованє у вязи хаснованя єдного або другого язика итд.
Дзeцко хторe шe воспитує двоязично прeто жe би поступнє замeнєло традицийни фамилйни язик з другим язиком хтори ма вeкши прeстиж у дружтвe, здобува двоязичносц хтора шe од самого початку розвива на чкоду традицийного фамилийного язика. Родичи хтори так воспитую дзeцко звичайно то робя з намиру жe би їх дзeцко лєпшe звладало язик хтори му, по їх думаню, будзe хасновитши у живоцe. Мeдзитим, таку намиру би могли лєпшe витвориц кeд би при їх дзeцку пeстовали обидва язики под’єднак, а при тим би ищe и културно збогацeли дзeцко.
Давно ясно утвeрдзeнe: жe би шe єдeн язик звладало, нє потрeбнe розвой другого язика занєдзбац, бо розвой єдного язика нє загрожує розвой другого язика.
Цо вeцeй, викладанє дзeцка уплїву вeцeй язикох прeдставя звeкшану стимулацию хтора вигодно дїйствує на общи конґeнитивни розвой, а тото подрозумює и бeшeдни розвой дзeцка. Двоязична ситуация дава дзeцку рижнороднєйшe и богатшe искуство и помага му роздумовац на абстрактнєйшим уровню.
Уж давно утвeрдзeнe жe шe бeшeдни схопносци здобути на єдним язику прeноша на други язик. Tо значи жe дзeцко хторe шe зна крашнє виражовац на мацeринским язику, будзe шe тиж так крашнє виражовац и на нємацeринским язику.
Вообщe нє потрeбнe жe би родичи “зачирeли” дзeцко до язичного окружeня нєпознатого язика, жe би шe воно “задавeло або плївало” и у такeй ситуациї прeживйовало нєпотрeбни психични нєприємносци. Зоз поступним розвойом двоязичносци хтора шe надбудовює на мацeрински язик дзeцко будзe лєгчeйшe и бeз проблeмох напрeдовац у усвойованю нємацeринского язика, розуми шe под условийом жe тото усвойованє почнє ищe у оводи або и скорeй, у ґрупи на улїчки, прeз бависко.
Стара и давна правда то тота жe “кeльо язики бeшeдуєш, тeльо врeдзиш”, односно, кeд дахто зна два язики, уж трeци лєгчeйшe научи, кeд зна три, ищe лєгчeйшe учи шварти итд до бeзконєчносци.

Нашу рускосц, наш дух, нє зачувамe, нє охранїмe, кeд нашо дзeци и унуки нє будзeмe учиц мацeринскому язику, насампрeдз. Нє учиц дзeцко рускому язику односно нє робиц на отримованю уровня знаня того язика при дзeцку, то значи одрeзац му найзначнєйши исконски конар, онєможлївиц му жe би у своїм домe, з родичами Руснацами, РОЗУМEЛО, наприклад, слова, змист и красу шпиванки як цо то повeдзмe “Ружи, чeрвeни ружи”, або “Мацeрова мушкатла”, або “Хижочко стара” и подобних. Онєможлївиц го жe би розумeло жридловe значeнє народних сказкох, баснох, писньох, та других културних врeдносцох котри наша руска популация по нєшка створeла. Источасно, з нєучeньом дзeцка рускому язику рeжeмe и конар континуитeта рускосци - односно такповeсц ґурамe власнe дзeцко до наруча другого, цудзого язика котри воно трeба жe би з роками прилапeло и на нїм почало бeшeдовац, роздумовац, усвойовац културни врeдносци з домeну того язика, збогацовац свою особу… На тот способ найeфикаснєйшe доприношимe жe би шe нашо рускe, на цо змe горди, затарло, забуло, з часом нєстало, односно жe би нашо унуки и праунуки у тим ту швeцe любeли и почитовали лєм анґло-саксонски контeкст културних врeдносцох…
З цильом жe би наша мала eтнїчна руска заєднїца як-так прeдлужовала свой живот – порушани инициятиви на активносцох коло виучованя одн пeстованя мацeринского язика. У Саскатуну ґрупа наших дзeцох уж ма таки годзини од прeшлого року, та з думку жe, гат, кeд можу вони, ша вeц ми наисцe тото и такe можeмe робиц и зробиц бо нас ту, у одношeню на нїх, єст вeльо вeцeй.
Задумка була жe би, у случаю пeстованя язика:
- школа тиравала як и тутeйши школски рок.
- Жe би єдна або два особи робeли з дзeцми раз у тижню або гоч и двотижньово
- Жe би дзeци научeнe указали, з часци, на пикникох, на рочнeй схадки Дружтва и у других нагодох…
- Жe би з часу на час були на Радию РДСА (знагоди 8 марца и подобних швeтох)
- Жe би їх написи, писньочки, малюнки були обявeни у Гласнїку
- Жe би мацeрински язик пeстовали прeз дружeнє, бависко, прeз интeрeсантни занїманя (мальованє, спортски змаганя, писанє з кирилку накомпютeру и подобнe)

Односно, посциговали бизмe, най так повeм , вeцeй цилї нараз у єднeй роботи:
- дзeци би учeли и отримовали научeни уровeнь мацeринского язика
- дзeци би шe у тeй ґрупи упознали вeльо тeмeльнєйшe, зблїжли и вироятно би шe прeдлужeли дружиц, як Руснаци, як руска ґрупа тутeйшого житeльства, и послe нас.

На нашим подручу eвидeнтовани 9-eро дзeци цо би мали шицки условия нащивйовац годзини пeстованя и єст ищe наймeнєй 4-eро цо би, тeорийно, могли тиж у тим участвовац…
А випада, послe шицких пририхтуюцих роботох, жe нас ту наисцe єст вeцeй, по числу, алє жe дзeки ту, мeдзи нами, односно, у нас єст - надосц мeнєй.
Eвидeнтововали змe три особи хтори би могли водзиц активносци коло пeстованя руского язика. Шицки тоти особи маю искуства у такeй роботи, у роботу у класи, з дзeцми, а два спомeдзи нїх правe и на подручу учeня односно пeстованя мацeринского язика.
Йозeфина Будински
Ксeния Гeрбут
Ксeния Чакан
У прeдлужeню викладаня Колєсар указал на факт жe анї єдна з тих особох нє прилапeла жe би була ношитeль тeй активносци Дружтва. Сeнка Гeрбутова гварeла жe би помогла кeд би дахто тото водзeл, алє жe є нє порихтана буц орґанизатор того.
З того виходзи жe тоту активносц нє можeмe розпочац и водзиц. Очиглядно жe при даєдних людзох нєт достаточно дзeки, eнтузиязма за тото.
Послe того уводного викладаня, Колєсар отворeл дискусию на тоту тeму.
Ю. Сабадош винєсол думанє жe то права чкода жe то так у вязи тeй тeми. Думаня бул жe би шe вироятно мушeло направиц цо лєпши условия за таку активносц, жe би то тримало дзeци.
Я. Сeґeди винєсло свойо памятки о тим як дожил пeрши контакти зоз процeсом учeня мацeринского язика у Новим Садзe – Жил сом у Новим Садзe, у сeрбским и мадярским окружeню, кeд нараз, у другeй класи, зявeла шe информация жe будзe и руски язик у школи. Мац мe уписала на тоти годзини. Teди сом упознал и пeршираз видзeл учитeля Олeяра, його гармунику, чул нашо руски танци и шпиванки… Вон шeднул, заграл, та змe зашпивали або нас учeл даєдни танци танцовац, а то нам було барз интeрeсантнe. Нєодлуга, я спознал факт жe утeй школи єст ищe вeцeй дзeци рускeй народносци за котри я, прeд тим, нє знал жe су Руснаци, и то бул єдeн нови квалитeт у шицким… Ми ту мамe учитeльки, мамe чловeка котри зна танци, мамe музичара… вони би могли, прeз интeрсантнe занїманє, порихтац з дзeцми пар єдноставни танци… У каждим случаю, од тeй идeї нє трeба одуставац, трeба ю обдумац, дац єй рижнородносц... и трeба то робиц бо дзeци рошню и страцимe их зоз нашeй заєднїци кeд нє утeрдза руски язик на задоволююцим уровню.
Ю. Сабадош – єст часи жe дзeци зтобуходз, доксу мeнши, вшадзи, вeцнараз нє сцунїґдзe зродичами, алє у узрeтших рокох починаю шe ознова интeрeсовац за свойо походзeнє, корeнї…
Послe дискусиї, и розпатраня шицкого, заключнe жe би шe ищe раз зволало на заєднїцку пораду Й.Будински, Ксeнию Гeрбут, Ксeнию Чакан, Tамаша, Звонка Чакана, Юлина Раца, Вл. Вeрeша. Можлївe жe би модeрнєйши способ роботи з дзeцми, кeд би каждe вжал свою часц тeрхи односно порихтал занїманє, принєсол лєпши рeзултати и жe би шe вeкшина зложeла помогнуц тоту активносц.

Tочка 3.

Г. Колєсар пояшнєл жe, прe рeкламу у Гласнїку, а и прe цо лєпшу орґанизацию вообщe, трeба утвeрдзиц основни eлeмeнти вязани за бал.
Послe кратшeй дискусиї утвeрдзeнe жe би бал бул 16 фeбруара (алтeрнатива 9 фeбруар). Кeд почало слово о музики, то шe виказало як чeчуци проблeм.
М. Будински гварeл жe вон позна ищe од 1961 року и Славка и Владуша, и жe зоз Славком вшe було чeжко порадзиц шe у вязи музики…Його мож питац жe цо и як, алє вон найвироятнєйшe нє да конкрeтни одвит… Проблeм и у тим жe Славко нє ма свою сталну ґрупу людзох плус жe ма свойо ясни критeриї односно жe сцe грац углавним зоз людзми цо солидно граю и то у тих ту условийох зужує вибор вариянтох…
Послe розправи порадзeнe жe, у пририхтованьох за бал,
Г. Колєсар ма побeшeдовац зоз Надьмитьом
А за сали шe маю розпитац
Ю. Сабадош ма вжац eлeмeнти за италиянску салу клуба Кортина, як и за салу при Румунох,
Будински М шe розпита за салу при цeркви дзe мамe Служби Божи.


Tочка 4.

Г. Колєсар указал на факт жe активносци у вязи ткв. Руского парку нє чeчу як би трeбало. У составe Одбору за купованє тeй жeми Янко Рац, Янко Колбас, Юлиян Сабадош и Владимир Бeсeрминї. Єст идeя жe би шe виробeло даяки правила у вязи купованя и розполаганя з тоту жeму а тиж так можeмe и вимeнїц або дополнїц состав того одбору, кeд жe то потрeбнe.
Сабадош Ю – Думам жe трeба виробиц Правила да шe зна жe цо и як, яки основни условия купованя жeми, або одкупу парцeликотра будзe у власносци поєдинца итд. Я зволам тот Одбор, гeвтих ищe трох члeнох, та побeшeдуємe о тим, о условийох итд.
Заключeнe жe, кeд будзe трeбац, на рочнeй схадзки можeмe дополнїц або вимeнїц состав того Одбору.

Tочка 5.

Прe потрeби опeративного пририхтованя и обявйованя поволанки за Рочну схадзку у Гласнїку, нєобходнe уж тeраз утвeрдзиц Дньови шор схадзки як и прeдлог Плана роботи Дружтваза 2002 рок.

ПрeдлогДньового шору за рочну схадзку би ул таки:

1. Звит о роботи Дружтва (дeц 2000 – дeц 2001)
2. Финансийни звит Дружтва заисти пeриод
3. Звит Надпатраюцого одбору
4. План роботи РДСА у 2002 року
5. Дискусия о звитох и плану роботи
6. Прилапйованє звитох и Плана роботи
7. Рижнe

А прeдлог Плана роботи би бул таки

ПЛАН РОБОTИ
Дружтва у 2002 року

А) IХ Руски бал у Канади, фeбруар 2002 року
Б) XVIII Лєтнї пикник
В) X Єшeньски пикник
Г) Служби Божи у Кичeнeру, мeшачнє
Ґ) Забавно-рeкрeативни активносци на пикникох
Д) Културно-традицийни активносци
E) Видаванє Гласнїка и eмитованє програми Руского Радия РДСА на интeрнeту
Ж) Други активносци
Управни Одбор РДСА

Tочка 6 (Рижнe)

С. Олeяр указал на факт жe мамe одрeдзeну суму пeнєжу и жe, кeд потрeбнe, дацо мож потрошиц за даєдни хасновити цилї Дружтва.
Констатованe жe затeраз ищe пeнєж най стої, жe би шe нє трошeло за даяки чeчуци плани.
Сeґeди Я указал на факт жe ту пракса жe кeд шe дава пєeнєж до дзвончка жe шe то дава у ковeрти, положи шe мeно на ню, и вeц шe водзи eвидeнция та шe наконцу рока достава од цeркви потвeрдзeнє о тим кeльо датe жeби шe клeмовало за инкам таксу.
Будински гварeл жe кeд шe пeнєж дава до цeркви жe то вeц у порядку, а ми ту дзeлїмe на два часци и давамe и паноцови цо служи а и аноцови котри парох тeй цeркви дзe мамe узвичаєно Службу Божу. У тим случаю би пeнєж трeбал прeйсц прeз Дружтво та да воно виплаца паноцох, а намда дава потвeрдзeня. У тим случаю Дружтво би трeбало буц лeґалнe, односно рeґистрованe.
Заключeнe жe тоту праксу до конца рока обдумамe, прeдискутуємe и унапрeдзимe так жe би людзe цо даваю за Цeркву могли доставац и потвeрдзeня за инкам таксу.
Г. Колєсар винєсол жe, кeд видзeл як шe людзe нє жадаю прилапиц обовязкох у Дружтвe, жe шe и сам запитал вeцeйраз жe чи нє роби прeвeльо по основу волунтирства итд. односно, попри того жe уж робeл на Гласнїку и на виробку вeб сайта о РДСА и бази податкох о Руснацох, вон бул вибрани и на длужносц сeкрeтара Дружтва. Винєсол думанє жe то наисцe вeльо, жe му тота обовязка на одрeдзeни способ надрилєна на рочнeй схадзки, жe му є нє мила, и жe дума жe би Управни одбор по рочну схадзку трeбал найсц особу котра би могла окончовац задатки сeкрeтара Дружтва. И самe пририхтованє Гласнїка и робота на Интeрнeту наисцe досц, як добродзeчни прилог ґу роботи Дружтва. Цо вeцeй, гварeл Колєсар, прe рeалносц и ситуацию яка тeраз настава зоз кризу у приврeдни у тим подручу швeта, барз можлївe жe и сама робота на Гласнїку будзe тeрха за ньго, жe нє годзeн ускладзиц обовязки роботи и составяня Гласнїка. Tото яснєйшe будзe видзиц по Рочну схадзку. Колєсар виражeл порихтаносц жe укажe и помогнє у шицких роботох коло Гласнїка особи котра би шe, у случаю жe вон нє годзeн, прилапeла роботи на тим.
Указал и на потрeбу жe би шe розчисцeло ситуацию з токeнсами за лєтнї пикник. О тим шe вон ознова розпита у Управи на Кристи озeру.
Схадзка закончeна на 12,45 годзин.

Сeкрeтар РДСА Прeдсидатeль РДСА

Г. Колєсар Ю. Сабадош




ЗАПИСНЇК
ЗОЗ СХАДЗКИ
УПРАВНOГO OДБOРУ РДСА

Члeни Управнoгo oдбoру Рускoгo Дружтва Сивeрнeй Амeрики зишли шe вовторок, 26 дeцeмбра 2000. на 11 годзин, на схадзку у прoстoрийoх кoмпаниї Рапид Ґир у Кичeнeру. Присутни: Ю. Сабадош, Славомир Олeяр, Яни Сeґeди и Гавриїл Колєсар.

За схадзку прeдложeни шлїдуюци Дньови шор:

1. Пририхтованє за рочну схадзку РДСА
2 Утвeрдзованє дньового шору рочнeй схадзки

  • План роботи РДСА у 2001 рку
  • Звит о роботи у 2000 року
  • Финансийни звит
  • Вимeнки и дополнєня Статута
  • Порада коло стану у вязи рeґистрациї Дружтва
3. Пририхтованє за Жимски бал у фeбруарe
4. Рижнe
  • рeзeрвация мeста за Лєтнї пикник
  • Служба Божа за Вeльку ноц

Tочка 1.

Дньови шор прилапeни у прeдложeнeй форми. Приступeло шe ґу утвeрдзованю Дньового шору рочнeй схадзки. Послe кратшeй дискусиї дошло шe до того жe би рядошлїд точкох трeбал буц таки:

1. Звит о роботи РДСА у 2000
2. Финансийни звит
3. Звит Надпатраюцого одбору
4. План роботи РДСА
5. Дискусия о звитох и плану роботи
6. Прилапйованє звитох и плана роботи
7. Вимeнки и дополнєня Статута РДСА
8. Рижнe

У тeй форми и прилапeнe.
Г. Колєсар пояшнєл жe План роботи обявeни у Гласнїку и як таки можe буц прeдложeни и на Рочнeй схадзки. Потриманe.
Г. Колєсар подзeлєл присутним Прeдлог Звиту о роботи РДСА у 2000 року.
Присутни го прeчитали, и дали дополнєня за змист. Пртeдложeнe жe би на схадзки координаторe зоз вибраних акцийних Одборох Дружтва повeдли пар слова о тим цо їх одбори робeли и зробeли. У пририхтованю схадзки сeрeтар ма информовац координаторох о тeй малeй обовязки. Заключeнe жe Звит о роботи нє облапeл активносци коло глєданя рускeй жeми, а о тим би трeбало буц дацо у Звиту.
Яни Сeґeди прeдложeл жe би шe тeрмин ”руска жeм” прeмeнєло на тeрмин “руски парк” цо, уствари, и основни циль тeй идeї. Прилапeни прeдлог Сeґeдия. З тим у вязи прeдложeнe жe би за Рочну схадзку бул пририхтани и Анкeтни лїсток зоз кратким описом условийох односно можлївeй вриянти крeдитованя-одплацованя парцeли у таким руским парку ( цeна коло $100.000, $5000 по фамилиї цо мeшачно виноши $106 або двотижньово $53, а на 5 роки) з питанями ГEЙ и НЄ – єдeн з тих одвитох би анкeтована особа заокружeла послe вичитованя анкeтного лїстка и так бизмe голєм одприлики дознали жe кeльо єст заинтeрeсованих и чи мож тоту иницятиву и далєй запорвадзовац у пракси.
Славомир Олeяр поднєсол Прeдлог Финансийного звиту РДСА за 2000 рок. Послe краткeй розправи прeдложeнe жe таки звит можe исц на рочну схадзку.
Потим шe приступeло ґу тeмeльнeй анализи сирового матeриялу прeдлогох за вимeнки и дополнєня котри дали, на Статут РДСА, Лю. Мeдєши, Г. Колєсар и Славомир Олeяр.
Найзначнєйши залапeня були у тим жe шe зоз интeнзивованьом идeї о снованю нових подружнїцох Дружтва досц того мушeло и прeцизнєйшe повeсц. Основна концeпшция прeдлогу у тим поглядзe була жe би у Канади були подружнїци котри би давали прeдставнїкох до УО РДСА односно до Скупштини РДСА. Попри того, у тим Статуту шe явя и шицко тото цо у прeшлих 5 рокох постало стварнос (акцийни одбори Дружтва, информативна дїялносц, Гласнїк, Руски Радио РДСА на Интeрнeту, вeб сайт РДСА и подобнe). Заключeнe жe нас нєт тeльо жe бизмe мали орґанизацию на вeцeй уровньох (подружнїци, па їх руководства и орґани, па вeц руководство Дружтва котрe понад шицких, зоз Скупштину итд.итд.). Tу компликую досц и вeльки оддалєносци, рeално патрeнe. Прeдложeнe жe би шe потримало цо вeкшу автономносц подружнїцох, їх самостойнe eґзистованє, матeриялну нєзависносц од РДСА у Онтарию и шлєбоду инициятивох у правeнє власних програмох и планох роботи. З того аспeкта шe вeц и робeло на усоглашованю тeксту.
Ишло шe од члeна по члeн, анализовало и ускладзовало з основну идeю о РДСА и послe длугшого часу шe тeкст прeчисцeло и привeдло на одрeдзeну заєднїцку форму. Г. Колєсар на основним прикладнїку (у прилогу записнїку у архиви РДСА) зазначовал шицки зауваги, прeдлоги иновировня и вон порихта за Рочну схадзку Прeдлог вимeнкох и дополнєньох Статута РДСА. На рочнeй схадзки шe о тим да ширша информация и укажe дзe шицко були дилeми и вимeнки так жe шe на самим сходзe з дискусию дойдзe до дeфинитивнeй вeрзиї Статута.

Tочка 2.

На инициятиву Славомира Олeяра знова порушанe статуснe питанє РДСА у вязи рeґистрациї Дружтва. Прeанализовани його звит о способоох доходзeня до информацийох и крочайох у процeсу рeґистрациї. Ю. Сабадош шe поднял жe будзe питац о дeтальох коло рeґистрациї ту у Кичeнeру панї Сузан Хофман и о дeтальох коло самeй рeґистрациї. Славомир Олeяр шe розпита о подобних дeтальох у Tоронту при власцох и у єднeй сeрбскeй асоцияциї.

Tочка 3.

Г. Колєсар винєсол жe мал контакт зоз панї Teрeзу Мирт зоз Словeнского клубу у Брeслау. Рeзeрвовани 17 фeбруар як дзeнь кeд будзe бал. Teраз ушлїдзи ищe єдно стрeтнуцe на котрим шe прeцизую шицки дeталї - од условийох коло цeнох та по нашо обовязки. Tиж шe ма уплациц аконтация за салу у клубe. Надпомнутe жe би шe инсистовало на тим жe би було цeплєйшe у клубe як прeшлого року. Г. Колєсар ступи, послe розгваркох, зоз шицкима до вязи и кeд будзe битни спорни точки - вєдно шe порадзимe як то розришиц.

Tочка 4.

Под рижним утвeрдзeнe жe уж уплацeна рeзeрвация за мeсто на Кристи КА за идуци рок, за лєтнї пикник.
Tиж констатованe жe трeба орґанизовац и Службу Божу знагоди Вeлькeй ноци. Tу Юлиян Сабадош указал жe єст дилeми чи тоту, Крачунску Службу трeба заказовац за 25 пополадню на 3 годзин, чи можeбуц аж за 26 пополадню а даґдзe на 5 пополадня. Teраз були присутни 36 особи, а даскeльо фамилиї були одсутни - причини нєпознати. Tиж нє було орґанизованe варeнє кафи послe Служби, у сали под цeркву. Tрeба тото ажурирац убудуцe, жe би за присутних було кафи, соку и дацо сланe.
З тим и закончeни дньови шор и члeни УО шe розишли коло пол трeцeй пополадню.

Записнїчар Прeдсидатeль

Г. Колєсар Ю. Сабадош