Make your own free website on Tripod.com

 

ЯВНА ПОВОЛАНКА ! ! !

 

 

НАЙДЗМЕ СТАРИ ФОТОҐРАФИЇ КЕРЕСТУРСКОГО ШЛАЙСУ
И БЕҐЕЛЯ

 

 

 

ЦИЛЬ - ФОРМОВАНЄ ЕТНО ПОСТАНОВКОХ
ЯК ЦО ТО ШЛАЙС, МЛЇН НА ВОДУ,
ВАЛАЛСКА ХИЖА, ПАНЬСКА
КАРЧМА, СКАНСЕН...

 

 

ДЕТАЛЇ АКЦИЇ

и фотоґрафиї хтори нам потераз послали людзе добрей дзеки, людзе хтори тиж жадаю же би памятки на керестурски беґель як и його основна рекреацийна функционалносц були ревитализовани

 

 

 

 

БУЛ РАЗ ЄДЕН ШЛАЙС...

 

 

Мали бачки канал (беґель) копани коло 1870 року. Точнєйше, остало у Лїтопису Руского Керестура записане же "1872 беґель ше копало". Будовани є як над'жемни беґель, значи бул висши од околней жеми, корито му було на висшим уровню и могло ше з нього наводньовац жем хаснуюци лєм шлєбодни пад води. Як познате, тот беґель ше пресцерал од Малого Стапару та по Нови Сад, медзитим, з копаньом нового глїбокого канала ДТД, тот беґель "скрацени" та ше його главна часц закончує на "широким" при Косанчичу, пар километри южно од Руского Керестура. Канал ДТД будовани до глїбини, його корито глїбше як горнї пасма под'жемних водох и вон поцагнул под'жемни води до свойого корита и з тим вельо зробене на одводньованю теренох и на висушованю традицийно мочарних подручох.

 

Begelj njeska
И попри того же беґель страцел на значносци, вон и далєй местами крашнє випатра - ниа, то часц медзи Руским Керестуром и Крущичом хтора досц нєажурно очисцена з баґером 2003. року. Трава и калапи знова пребераю свой простор алє мож лапац рибу и купац ше

 

Од часох кед беґель викопани, та надалєй (по стредок 60-тих рокох прешлого вику, кед копани нови глїбоки беґель Дунай-Тиса-Дунай), тота водова драга постала єдна файта леґенди. Скоро сто роки то бул красни дар и самому Керестуру: Керестур, зоз законченьом копаня канала, достал релативно вельки и модерни шлайс, достал за тедишнї час сучасно конциповани млїн на воду (воденїцу), жителє валалу достали з тим беґельом можлївосц за купанє и рекреацию, за уживанє соботами и нєдзелями, на нїм младеж плївала, муряла ше, змучени наднїчаре ше, на драги дому пред самим змерком, купали у цеплей беґельскей води... Риболов постал стаємна активносц за жительох з валалох коло самого беґелю. Парасти хтори мали жем блїзко при гаци почали хасновац воду з беґелю за наводньованє, посциговали лєпши урожаї у заградкарстве та беґель, и на таки способ, доприношел унапредзеню валала, осучасньовал и збогацовал польопривредну продукцию.

Ciscenje begelja 2003.
Баґер чисци беґель при Керестуре (2003 рок) - фото Владимир Дадо Колєсар

 

 

 

Ґенерациї и ґенерациї младих Керестурцох виросли уживаюци у красотох того беґеля. Памятки одводза гет, аж до 20-тих и 30-тих рокох прешлого вику, кед ше младеж керестурска, валалска и школска, масовно сходзела на беґелю. Исти тренд ше предлужел и у повойнових, худобних 50-тих рокох, и у перших рокох шестей децениї прешлого вику.

 

 

Були то прекрасни лєтнї днї, длугоки и горуци пополадня школского розпусту кед ше млади зиходзели на тим беґелю и там були до самого змерку. На беґель ше сциговало на вшелїяки способи, алє ше там. бо було порадзене, насиґурно сциговало. Бициґла и ноги були найсиґурнєйши средства же би ше по Пеповей або Каналскей улїчки, та потим по Новим або Куртим шоре, по цо кратшей драги сцигло ґу шлайсу. Валалски шапутраци понагляли пешо а прах ще им дзвигал спод талпох, лїпел ще на озноєни костки, аж по колєна...нє важне, перши скок до беґелю шицко тото приведзе до шору. Старши шкопляре и младеж сциговали, углавним, на бициґлох. Дахто гонєл бициґлу "попод циву", ридко хто ишол сам на бициґли, вше було ище дакого на циви або на пактреґеру, а ту и там, найвекши лафове, пришли на пар моторкох. Авта теди нє мали роботи на беґельскей гаци бо - авта у валалє скоро анї нє було. Порадзени дружтва мали свойо места под гацу, под столїтнима ягодавми и там ше зходзели, зоблєкали и - просто до беґелю! Вшадзи було младих купачох, а найвецей на перших двох километрох канала од шлайсу та ґу високому желєзному гайзибанскому мосту спрам Крущичу (Вепровачу). Тоти старши, озбильнєйши, старши штредньошколци и студенти, або гевти залюбени, одходзели далєй по беґелю, тамаль гет ґу Вепровацкому гайзибанскому мосту, аж по Жобрачу гору.

 

Dakedisnji slajs
Потераз найкомплетнєйша и найкрасша фотоґрафия дакедишнього керестурского шлайса хтору нашол Керестурец Василь Дороґгази

 

 

Такповесц на кажди 10-15 метери були у густим наду направени "прелазки" и на нїх ше могло уходзиц до чистей и цеплей беґельскей води кед же там уж нє шедзел даяки рибар. Кед ше обачело циґонї та ше такой и цихше бешедовало же би ше рибу нє сплашело.При славней "хижки" нє було тельо наду та ше могло зоз високого побрежя скакац до беґелю, преказовац ше пред дзивчатми до милей волї. У малим одлївним базенчку при "хижки" швидко чурела вода и часто ше могло видзиц як ноши и чарни пиялки од хторих зме ше чували.

Плїванє по беґелю було праве уживанє понеже вон мал богату флору и фауну. Безчислени цможелєни "калапи" (лотоси) плївали на води, коло нїх розквитали прекрасни, нєвироятни лотосово квети, а од калапа по калап пребеговали "корчоляше" по поверхносци води. У наду чвиринкали рижнофайтово птици а найинтерсантнєйши бул звук хтори сподабал на "кара-кара-нї-нї" а нїґда нам нє було ясне хтора то птица пуща таки крики. Понад саму поверхносц води з бока на бок прелєтовали шитари рижних файтох и фарбох, єден красши од другого. Було у тим беґелю и вецей файти жабох, алє нам нє завадзали у купаню. Дакус зме ше таргли кед билоушка пререзала беґель, плїваюци з єдного боку на други, и охабяюци за собу круцикави шлїд. Гада нїхто нє люби видзиц та гоч то и таки, безопасни. По лотосох, на надох, моги сце видзиц шлїмачки рижних фарбох...

Пред вечаром ластовки надлєтовали понад саму воду, "купали ше" и лапали мали мушки. А цали час зоз води вискаковали, тиж за мушками, красни червенопирки и деверики, по верху води сцекали иґлинци од гладних чукох, потьки ше руцали правяци вельки круги а рибаре там швидко заруцовали циґонї наздаваюци ше доброму улову. А улов бул вше богати - терпеши було "на ваґони", билей риби полне здзиваче, а квалитетней риби, шулї, потьки и чуки було за тих цо знали як ше тоти красни трофейни прикладнїки можу лапиц. Верце, було то як у раю, прекрасни амбиєнт, витрик з польох гойсал густи беґельски над хтори сцихшовал гласи купачох и тих цо шедзели на побережю беґеля и картали ше, правели фиґлї, або ше слунковали, у предиху после длугого купаня, муряня, нарабяня у води... Пред вечаром ше заєдло смачни яблука принєшени з дому (або "пожичени" зоз нєдалєких овоцнїкох), ище ше пар раз скочело до води и вец ше, на бициґлох и пешо, одходзело спрам валалу, ґу домови.

 

Maketa - popatrunok na juh

Пан Василь Дороґгази виробел и досц вельку макету дакедишнього шлайсу на беґелю у Руским Керестуре зоз шицкима його провадзацима обєктами. Так шлайс випатрал зоз предку, кед ладя сциговала на першу уходну капуру шлайса...

Maketa - popatrunok na siver

 

...а то попарунок на шлайс зоз позициї виходней капури на нїзши уровень канала, подобне як цо то на горе датей фотоґрафиї шлайса

 

Менши дзеци, на дзешатки дзецох зоз валалу, зберали ше на купанє у Лонґове. Млїн такой при шлайсу, воденїца, бул так збудовани же през окремни отвор на гаци под саму воденїцу чурела вода, у паду наиходзела на колєсо хторе ше, под прициском води, обрацало и тоту моц води преношело, прейґ осовини, аж по вельки млїнски каменї хтори млєли жито за потреби парастох у валалє. Вода спод млїна виходзела нїжей, до окремного одводного базену и одходзела, боком, до долнєй часци беґеля...Е, ту було царство за керестурских клинцох. Понеже швидкосц води була досц велька, вона лєгко ношела мали дзецински цела а то було праве уживанє, таке скоро як воженє на конїкох на Кирбаю. Главне було лєм отримац главу над воду, а вода вас задармо ноши, ноши, заплюскує вам очи, уста, а ви квичице, надзераце ше, шмиху на шицки боки, радосц велька була у Лонґове...У ровней Бачки, у тей питомей Войводини, а ви ше купаце яґод на даякей швидкей горскей рики, вода вас ноши гет... А тоти цо мали кантички за плїванє по окремней поруджбини напрвени у кломфера або надути вельки ґуми зоз моторки або тракторскей приколици - тоти були царове! Була то теди ище ридкосц мац таку ґуму на беґелю. Ускочи до ґуми, лєжи такповесц, а вода го ноши, ноши аж поза шлайса, до мирней води дзе починало рибарске царство. Кажди рибар зна же риба люби швижу воду, богатшу з кисеоником. А вода цо прешла прец млїн на шлайсу була така, у нєй риба любела буц, на ню риба "ишла"... и ту, вера, такой после шлайса и Лонґова, починало царство рибарох. Оталь та по "широке" дас 300-400 метери бул прелазок до прелазка и точно ше знало же хтори прелазок чий. Кед нє було рибарох на прелазку, могли сце ту видзиц млади пари у цихим гуркотаню, покус ше купали и вецей ше слунковали, уживаюци у младосци, у малих любовних тайнох хтори скрити або явни симпатиї двоїх младих приношели. Тота, "долня" часц беґеля после шлайса нє була така "ценєна" як гевтот "прави" беґель од шлайса та спрам Вепровацкого моста. На тей часци, после "широкого", а була то часц дзе ше дамферки и шлепи обрацали, та надалєй ґу Ризкаши було менєй нащивительох. Там ше купали углавним лєм тоти цо тамал поблїзко и бивали або младеж и дзеци зоз салашох на Селищу. Теди, на Вельким шоре и на на концу Буджака стали мости на чайкох хтори ше "отверало" кед наишла ладя (дамферка) зоз пар шлепами.

Єден час, кед шлайс, Лонґов и околни места за купанє були найрозробенши, у бочней просториї у млїну-воденїци була отворена и карчма. Старши ту могли попиц добри шприцер зоз хторого вискаковали ґомбульки з ориґиналней соди, а керестурски шапутраци могли загашиц смяд зоз сладку, резацу малину пререзану зоз соду. Нє було смачнєйшого напою за ошвиженє и розхладзованє, верце, у тим горуцим лєтнїм пополадню!

Нєдалєко од спомнутей карчми стала трамбулина односно платформа зоз грубшу деску "своєй роботи", висока дас 3 метери, зоз хторей до беґелю скакали лєм тоти цо були насправди шмели.

 

Mljin, slajs i ljipi
Так випатрал шлайс кед ше патрело споза Лонґова на млїну-воденїци. За лїпами була бандурова хижа.
Tak bi njeska vipatralo...
Так би нєшка у просторе випатрало кед би млїн остал "живи". Там у другим плану видно нєшкайши ресторан "Лонґов" и авта на паркинґу пред нїм

 

По дражки хтора водзела по капурох на шлайсу вше зме преходзели якошик у страху, з добре отворенима очми. Дражка була досц узка а шлайс медзи капурами бул найчастейше на нїзким водостою, и кед зме, як дзеци, попатрели долу та нам аж ноги однїмало од страху. Нє дай Боже спаднуц долу! Понагляли зме прейсц цо скорей, тримаюци ше за металну ограду, на други бок шлайса нє затримуюци ше на капури. Найгорше було кед з другого боку дахто наишол и рушел спрам вас бо ше теди мушело заобиходзиц на самей капури, прецаговало ше єдно коло другого, а часц цела вам була, у тих хвилькох, над безодню под вами.

На главней часци шлайса бул вимуровани якишик мурик зоз хторого шмелши хлапчискове скакали до беґелю до глїбокей белавкастей води опрез самей капури. Йой, як то плюскало, яки шмели були. А, вера, було и таких цо скакали до скоро празного шлайсу. Думам же спомедзи тих найзапаметанши Юлиян Сивч Катрина волани Минї хтори скакал до глїбини шлайсу и кед там було лєм по пас води. Нє бал ше же ше розпаре на оштрих шлїмакох хтори були моцно залїпени на дну шлайса. Бул схопни, знал вецей технїки скаканя, знал вельо вецей о тим од нас а, цо найважнєйше, мал лєвово шерцо, нє бул куряк як ми и, вера, скочел Юлин и до шлайсу, скочел и зоз гайзибанского моста при Вепровачу, скочел и зоз велькошорского и буджацкого моста. Випробовал Катрина велї мости на войводянских беґельох, алє и на самим Дунаю.

Нїхто теди анї нє шнїл же ше тому беґелю з наполньованьом єдного вику од його наставаня источасно приблїжовал и функционални конєц. Идея його творцох була надроснута, модерни и глїбоки канал ДТД нєодлуга викопани и вон превжал шицки функциї водоплївней артериї през Бачку а Мали бачки канал почал падац до забуца.

 

Mljinski kamenj
Од керестурского млїна-воденїци остали
лєм два таки млїнски каменї

 

Дакедишнї керестурски шлайс страцел на значносци, нє могол вецей буц у функциї пре вельку розлику у уровньох води у старим и нововикопаним каналу. Так бочни муриска одводних часцох шлайса поваляни, завежени зоз глїну, а сам шлайс, главне корито, адаптовани до тераз уж славного керестурского базену.

Млїн, розуми ше, поваляни... Єдинствена каналска воденїца у тей чаци Бачки за пар днї розобрана, нєстало єй скоро каждого шлїду... Було тих, було залюбенїкох до шлайсу, до Лонґова и беґелю керестурского хтори препоминали валалскей власци най то нє роби, най ше найдзе способу даяк зачувац тот будинок, пре нас, пре нашу прешлосц а за нашу будучносц, предкладали же би ше тот будинок зачувало, реставрировало го и претворело до, наприклад, ресторану зоз скєлняним патосом дзе би ше видзело як преходзи вода з горнього беґелю до долнього... Нє було слуху за таке. А озда нє було анї пенєжу, у тедишнїх условийох... Хто зна... Млїн розобрани, так як цо потим поваляна и розобрана и Валалска хижа и Паньска карчма.

Виходзи же найвецей маме и найкрасше нам кед шицко зровнаме и очисциме.

 

* * *

 

А, ниа, як то поробели други на таким беґелю, цо мали вецей порозуменя за стари шлайс, стари млїн, стари будинки дакедишнєй Дирекциї Велького бачкого канала (автор напису З. Раїч з Кули,рок 2011)

 

ВОДОПРИВРЕНИ СКАРБ НА БЕҐЕЛЮ ЯК ДРАГОЦИНИ КАМЕНЬ ПЛЇВНОГО ТУРИЗМА

 

МАЛИ СТАПАР АТРАКЦИЯ ЗА ТУРИСТОХ

 

    • Странци одушевени - Медзинародна конференция о беґельох унапрямела увагу на туристични потенцияли валалчика на побрежйох Велького и Малого бачкого беґеля та фотоґрафия Малого Стапара тераз украшує насловни боки проспекта зоз хторим ше у швеце пропаґує беґельски туризем

 

На побрежйох Велького и Малого бачкого беґеля змесцени Мали Стапар, валалчик з єдну улїчку и з коло двацец хижами, хтори ше општина Кула, з потримовку ЙВП "Води Войводини" намага претвориц до туристичней дестинациї. Пришло ше до оцени же Мали Стапар ма шицки условия же би постал центер наутичного, валалского, ловного и риболовного туризма.

На туристични потенцияли того валалчика, пейц километри оддалєного од Сивцу, чиєй месней заєднїци припада, указали пред двома роками учаснїки Шветовей конференциї о беґельох, отриманей у нашей жеми. Дзекуюци їм, фотоґрафия Малого Стапара краши насловни бок проспекта зоз хторим ше у швеце пропаґує беґельски туризем.

- Главни туристични змисти Малого Стапара вязани за Вельки бачки беґель, шлайс на нїм, стари млїн, будинок Технїчней дирекциї и за памятнїк богинї Панониї на месце дзе ше од Велького бачкого беґеля оддвоює Мали бачки беґель. У планє же би ше набавело ладьочку за плївни вилєти по тих беґельох, отримованє еко-кампох и школи у природи, як и орґанизованя числених туристичних манифестацийох, уключуюци и винчаня у прекрасним амбиєнту Малого Стапара - приповеда нам Милич Вулович, помоцнїк предсидателя општини Кула, задлужени за туризем.

Шлайс у Малим Стапаре настал под час вибудови Велького бачкого беґеля (1793-1802) и єдини є ище у хаснованю од пейц шлайсох кельо вибудоване у тим периодзе. Такой при тим шлайсу подзвигнути будинок Технїчней дирекциї, зоз хторей проєктантове, браца Йозеф и Ґабор Киш, надпатрали вибудов Велького бачкого беґеля. Спомедзи пейцох млїнох на Вельким бачким беґелю зачувани лєм малостапарски хтори затримал випатрунок зоз 1848. року кед є пущени до роботи. Млїн робел по 1976 рок, кед його останї кирияш Лазар Ачански престал млєц жито.

- Провадзаци шветово тренди у очуваню историйного нашлїдства "Води Войводини" уложели 22 милиони динари до реконструкциї старого млїна и будинку Технїчней дирекциї на шлайсу у Малим Стапаре. Дзекуюци тей инвестициї тот драгоцини камень водопривредного скарбу нє лєм же виратовани од препаданя, алє отворени и нови перспективи за його очуванє. У рамикох тих роботох реконструовани и турбински погон на шлайсу, цо оможлївело продукцию єднонапрямней струї з помоцу обновеного ґенератора хтори ма моц 1.6 киловати и зоз 1.575 ротациї у минути. Порушованє тей гидроцентрали на символични способ указує же ше гидросистему Дунай-Тиса-Дунай, чия основна наменка одводньованє и подмирянє зоз воду, може хасновац и за продукцию електричней енерґиї - пояшнєл нам Стеван Илинчич, помоцнїк директора за гидросистему ДТД у "Водох Войводини".

 

Stari mljin pri M. Staparu

 

Керестурска власц поваляла млїн на воду при шлайсу. А валалска власц у Малим Стапару, дзе почина Мали бачки канал, знала зачувац подобни млїн. Ниа як тамтейши стари млїн випатрал пред реновированьом...

 

 

... а як випатра тераз, после реновираня.

 

 

Так випатрал будинок дирекциї канала, значи будинок дзе свойочасово робели главни инженєре и цали штаб хтори надпатра копанє того беґеля, пред реновираньом...

 

 

 

...а тако по окончених роботох на реновираню.
Шицко мож кед ше сце и кед ше зна на хтори дзвери треба задуркац.

 

 

Илинчич наглашує же учаснїки Шветовей конференциї о беґельох зоз Сиверней Америки, Европи и Азиї, одушевени з тим цо видзели у Малим Стапаре.

- О тим найлєпше шведоча слова Дейвида Мекдуґала зоз Канади, члена совиту Медзинародней асоцияциї за нукашнї плївни драги, хтори гварел: "Можеце буц горди на шицко цо сце посцигли зоз реконструкцию старого млїна. Можeм повесц же сом остал без словох лєм даскельораз у живоце, а єдна з тих нагодох була праве кед зме сцигли на шлайс у Малим Стапаре и нащивели млїн" - виприповедал нам Стеван Илинчич.

 

 

Так випатра млїн-воденїца у Малим Стапару. Ми свой подобни млїн до фундаментох розваляли на керестурским шлайсу...

 

 

Памятнїк богинї Панониї

 

 

 

Лазар Лазич талантовани фотоґраф хтори овиковичел даєдни обєкти спомнутих беґельох у їх полней красоти написал тото о памятнїку богинї Панониї:

Алеґорийска фиґура "Панониї" поставена 1872 року знагоди копаня Малого бачкого беґеля. Находзи ше блїзко при Малим Стапаре, односно, 1 км заходно од старого млїна (кед ше идзе по Вельким бачким беґелю) на месце (трианґлу) дзе ше злучую Вельки и Мали бачки беґель. Вона символ витирвалей роботи и ґениялносци подхвата на реґулациї войводянских водох у цеку ХIХ вика чию плодотворносц уживаме и нєшка.Фиґура обезглавена 1918 року пре думку же ше роби о Мариї Терезиї (тото думанє и нєшка пануюце при велїх, цо нє точне), та озда прето и настало народне мено за памятнїк - Царица. Идею за поствянє памятнїка дал Иштван Тир (1825-1908), инициятор вибудови Малого бачкого беґеля (1872-75), бувши мадярски револуционер хтори двараз осудзовани з боку Беча на шмерц, хтори у тедишнї час бул италиянски ґенерал и шветово познати поднїмач. По тим, Мария Терезия, хтора жила 100 роки скорей (1717-1780) була би остатня особа на тим швеце хтору би ше Тир потрудзел овиковичиц. Пред тим як почал витворйовац свою идею же би, з копаньом Малого бачкого беґеля, з предїлох южней Бачки направел Ломбардию, Иштван Тир участвовал у прирхтованьох за копанє Панамского канала и стал на чолє акционерского дружтва хторе вибудовало Коринтски канала. Но, без огладу чи то слово о Мариї Терезиї чи нє ( цо нам то, боже, вона згришела), таке нашо одношенє спрам историйногo нашлїдствa наисце нєдопущуюце. Уж скоро 100 роки "Панония" нє може видзиц резултати труду як и намаганя прешлих ґенерацийох (вандали єй одламали главу). А досц лєм кед ше сами себе опитаме же як би нам то випатрали нашо предїли кед би 1802. року нє бул прекопани Вельки бачки беґель (теди беґель Франца Йозефа), а 1875. Мали бачки беґель. Найменєй цо бизме могли зробиц то же би ше тот памятнїк, як символ реґулованя войводянских водох, реставрировало.

 

Bazen za dzeci

 

Дакедишнї шлайс нєшка адаптовани до базену за купанє хтори з добрей часци задоволює потреби керестурскей младежи и постал популарне лєтнє место рижних манифестацийох младих

 

Keresturski bazen

 

 

Кед прицишню лєтнї горучави керестурски базен полни бо велї жадаю найсц ошвиженє у беґельскей води хтора прецека през нього

 

 

 

Таки, ниа, искуства Малого Стапару у поглядзе очуваня и обнови обєктох вязаних за Вельки и Мали бачки беґель як и за будучносц, кед словох о укладаньох и розвою наутичного, валалского, ловного и риболовного туризма.

А яки реални шанси у тих поглядох нашого Руского Керестура у хторим ше, де факто, закончує водоплївни цек Малого бачкого беґеля.

Керестур ма шанси розвивац валалски туризем, на чим ше уж навелько и роби, и до того могол буц уключени и Мали бачки беґель зоз потеницялнима проєктами за наутични, ловни и риболовни туризем, у рамикох уж спомнутого валалского туризма.

 

ДЕТАЛЇ АКЦИЇ

або

такой опатьце фотоґрафиї хтори нам послали добри людзе зоз цалого швета

 

 

На початок бока

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А К Ц И Я !

 

НАЙДЗМЕ СТАРИ ФОТОҐРАФИЇ
КЕРЕСТУРСКОГО ШЛАЙСУ
И БЕҐЕЛЯ

 

 

Кед же сце з увагу пречитали текст "БУЛ РАЗ ЄДЕН ШЛАЙС..." вец вам будзе яснєйше тото цо шлїдзи.

Уж 3-4 роки у фото опреманю веб сайта "Руснаци у Панониї" сом обачел одредзени почежкосци, односно, кед приду даяки теми на дньови шор - я нє мам одвитуюци фотки за илустрацию истих. И то нє же я нє мам, алє понеже мам досц добри увид до велїх фото-жридлох документарних фотоґрафийох як Руского Керестура так и других наших валалох, я точно знам же анї там ТАКИ фотоґрафиї нєт. Обачел сом, наприклад, же єст нєдостаток фотоґрафийох кед треба илустровац було цо вязане за керестурски беґель, а то значи и за його шлайс (хторого вецей нєт), за млїн-воденїцу на тим шлайсу (поваляна є), за такволани лонґов при млїну, ма за беґель вообще... И почал сом шлїдзиц и зберац фотоґрафиї хтори аж и индиректно дотикаю тоту тему. Подобне було и зоз фотоґрафиями центра Керестура, односно такволаней Валалскей хижи (хтора тиж поваляня) або, прейґ нєй на истим боку, Паньскей карчми зоз вельку салу. Шицко поваляне, а сликох такповесц нєт!

И помали ше ми народзовала идея же би требало послац якуш файту явней поволанки шицким тим цо у 40-тих, 50-тих и першей половки 60-тих рокох прешлого вику сликовали тоти обєкти же би таки знїмки скенирали и послали на обєдиньованє до єдного центру. Поведзме, за початок мнє, а потим ше то шицко преруци до Рускей архиви и музею у Р. Керестуре и другим субєктом.

У медзичаше, нєдавно, дознал сом же Керестурец, пан Василь Дороґгази, направел интересантну макету дакедишнього шлайсу. Вон дошол и до єдиней затераз ПРАВЕЙ фотоґрафиї шлайсу хтору звекшал и фотоґрафию дал на викладанє до ресторану "Лонґов" на беґелю. Пан Дороґгази нашол и два млїнски каменї хтори єдини шлїд од звалєного млїну-воденїци на шлайсу. Вишло же обидвоме робиме на истей ствари.

З того ше народзели вецей идеї або їх вариянти:

Обєдинїц евентуални фонд старих фотоґрафийох на тему шлайса и беґелю, та тоти два млїнски каменї, макету цалого шлайсу и ище даяки материялни ствари вязани за шлайс, млїн, лонґов, беґель итд. и тото виложиц, як єдну мини етнолоґийну поставку зоз основнима податками о беґелю хтори ма 140 роки од часох копаня, о його привредним значеню за валал од часох кед є викопани та по нєшка, о його флори и фауни, о шицким цо за його постоянє вязане.

Така етнолоґийна поставка би могла буц виложена:

а) У дворе ресторана "Лонґов" або блїзко при базену (хтори, уствари, дакедишнї шлайс адаптовани за потреби рекреациї) у даяким тунїм а функционалним (монтажним)будинку наменєним за лєм таки цилї.

б) У будинку Замка, у валалє. Мойо роздумованє же би функционованє Замка и його найблїзшей околини требало так обдумац же би були, окрем функциї библиотеки, читальнї, Руского музея, архиви и ґалериї, и у функциї такволаного "скансена" значи 'музея у природи'. У дворе, коло Замка, могло би ше направиц руску етно-хижу по угляду на хижи яки будовани у першей фази насельованя валалу, вец би ту могла буц змесцена и велька макета першей церкви яка була, зоз пруца, направена по самим насельованю валала, а могли би ту буц и макети центра валал, дакедишнєй Валалскей хижи зоз фотоґрафиями, Паньскей карчми зоз фотоґрафиями, а ту би могла буц и макета шлайсу зоз фотоґрафиями..

в) даяке треце або штварте лоґичне место за таку файту етнолоґийней поставки

У розгварки зоз паном Дороґгазийом дошли зме до єдней правди: нєшка у Руским Керестуре 50-рочни и младши од нїх особи (а то може и вецей як пол Керестура), уствари, пойма нє маю же було яки шлайс бул дакеди на їх беґелю.Тоти Керестурци ше народзели 1958 року и надалєй, а шлайс бул ликвидирани о 3-4 роки и вони, єдноставно НЄ МОГЛИ паметац шлайс як таки. Вони знаю лєм за нєшкайши "базен" и нїч вецей. Швет од нїх почина, по добрим старим обичаю.

Руснаци ше (и нє лєм Руснаци, розуми ше) нєдзбало одноша спрам вредних, реалних матириялних остаткох зоз прешлосци. Место же би чували таки материялни докази о своїм еґзистованю у Панониї, вони лєгко сцераю кажди шлїд истим. Предпоставям же шицко тото, як таке, останє лєм моя идея, алє сом сиґурни же би старанє о таких етно-шлїдох, же би ЧУВАНЄ такей файти материялних шлїдох збогацовало и Керестур, и людзох у нїм и госцох хтори ту приходза. Потераз ше, нажаль, у валалє шицко таке лєм валяло и ровнало зоз жему (Валалска хижа, Паньска карчма, будинок РНПД, шлайс, нє позната ми судьба старей хижи на Вельким шоре алє верим же препада...)

 

ТА ВЕЦ, ПИТАМ ШЕ ВАМ:

 

Маце даяки давни, стари фотоґрафиї шлайса, млїна-воденїци, лонґова або беґеля у реґиону шлайса?

Нє маце.... А можебуц знаце дакого хто ма або би могол мац таки фотоґрафиї?! Кед знаце такого, припомнїце му о тим, най ше повяже чи зомну, чи зоз Месну заєднїцу, зоз паном Васильом Дороґгазийом, або з даским штвартим чи пиятим хто превежнє скенирани материял и помогнє же би ше вон обєдинєл.

Скоро сиґурне же у цеку 50-тих и 60-тих рокох були направени надосц знїмки тих обєктох, лєм треба найсц тих цо то робели або цо нєшка маю таки знїмки у своєй власносци.

Розуми ше, явце ше и кед маце стари фотки Валалскей хижи, Паньскей карчми и других обєктох хторих нєшка нєт а представяю историю валала!

Кажде вашо роздумованє на тоту тему добре придзе!

Кед маце було яки експонат вязани за тоти обєкти / места явце то на тоту имейл адресу: емаил

 

Дзекуєм вам на каждей усиловносци, на каждим прилогу у рамикох тей инициятиви!

 

 

 

 

А тераз, за награду, опатрице прекрасни букет фотоґрафийох хтори нам сцигли зоз Нємецкей, Словениї, Войводини, Австралиї, Канади, Горватскей и Мадярскей, вшадзи дзе нєшка жию або жили Руснаци хтори у златних часох керестурского беґеля уживали у його мире, красоти и єдинственосци.

 

Фотоґрафиї ґруповани на 8 веб боки у складзе зоз змистом хтори на нїх приказани

 

1) Живот младих на гаци беґеля

2) Купаче на беґелю

3) Млади на шлайсу

4) Шлайс на беґелю

5) Беґель спрам Ризкаши (на юг од шлайсу)

6) Беґель спрам гайзибанского моста (на сивер)

7) Базен у Керестуре

8) Жима на беґелю

 

На початок бока

 

Або на перши бок веб сайта "Руснаци у Панониї"